Автор: Ivanna

Чесно кажучи, я скептично ставилася до розповідей своїх подруг про невісток. Ну хто вірить у ці казочки про погані стосунки? Адже ми всі дорослі люди, одна родина, повинні

У мене є подруга Христина. Працює у пологовому будинку, щодня приймає на світ десятки малюків. Стільки у неї справ, що можемо днями не бачитися. Тоді була субота, я

Приємний голос стюардеси сповістив: – Літак приземляється у аеропорті “Бориспіль” через декілька хвилин. Вітаємо вас на Україні! Інга зняла навушники та з полегшенням видихнула. Нарешті вона вдома. Стільки

Відколи я закінчила університет, минуло вже дуже багато років. І ось мені одного разу захотілося просто зайти в їхні соціальні мережі та глянути, хто і як там поживає.

Окрім основної роботи в офісі, я ще підробляю офіціантом у ресторані. Корпоративи, весілля, дні народження. Так хоча б маю зайву копійку в гаманці. Тим паче за таку роботу

– Я тебе чекатиму, обіцяю, – кричала Софія у віконце потяга. А потім ще довго бігла за вагонами, Петро махав їй рукою, допоки постать дівчини не перетворилася на

Валя була закохана у Данила ще з часів шкільної парти. Однак, вона – дівчинка сором’язлива, боїться першою заговорити, постійно трималася всіх осторонь. Чого не скажеш про її подругу

Зараз я живу у невеликій квартирі, яка перейшла мені у спадок від бабусі. Доросле життя, що скажеш. Думаєте, що все так добре? Ні.  У мене є хлопець Матвій.

Скільки себе пам’ятаю – у школі та в університеті у мене було багато кавалерів. Хтось дарував квіти, м’які іграшки, солодощі, проводив додому після занять. Завжди чула, як інші

Мої батьки рік тому подарували мені невелику однокімнатну квартиру у Львові. Мовляв, навіщо їх єдина донечка буде тіснитися на орендованій квартирі чи в гуртожитку. Ще й до університету