Друзі кепкують з мене. А все через дивну звичку мого хлопця

Зараз я живу у невеликій квартирі, яка перейшла мені у спадок від бабусі. Доросле життя, що скажеш. Думаєте, що все так добре? Ні. 

У мене є хлопець Матвій. Він хороший, у нас багато спільних інтересів. Та ми навіть народилися в один день, тільки різниця у декілька хвилин. Проводимо разом багато часу, він інколи залишається мене на ночівлю. Але це буває дуже рідно, раз у місяць. Просто його мама категорично проти. Такий у неї характер, любить всіма командувати. 

Чесно кажучи, апетит у Матвія ну просто дуже великий. Він може з’їсти суп, макарони з м’ясом, декілька тістечок, запити все чаєм. 

– Ну, я перекусив, а щось є ще смачненького? – запитував хлопець.

Я навіть спершу подумала, що він так жартує. Я харчуюся тричі на день, готую собі маленькі порції. Вже подруги навіть почали жартувати, що я зустрічаюся не з хлопцем, а з вовком з голодного краю. Цікаво, його мама вдома нічого не готує? Вирішила йому легко натякнути:

– Коханий, можеш після роботи купити деякі продукти нам на вечерю? Бо у мене в холодильнику порожньо. 

– Ем, так, без проблем, я щось зовсім про це не подумав, – розгублено відповів Матвій. 

Я написала список, навіть сказала, що заплачу половину з вартості. Поставила воду на макарони та приготувала салатик. Однак, хлопця довго не було, а слухавку не підіймав.

– Вибач, що так пізно, просто пробки, – захекано сказав Матвій та поставив на стіл великий пакет. 

Однак, там були не ті продукти, які я просила купити.

– Що це? Відбивні, голубці, сирники, мариновані помідори. Ти купив готову їжу в “Сільпо”?

– То моя мама передала. Бо я сказав, що у тебе в холодильнику порожньо. Ось, наготувала на декілька днів вперед!

Я знала, що Матвій полюбляє влаштовувати різні “розіграші”, але цього разу він говорив серйозно. Я з’їла тільки свій салат, а хлопець за лічені хвилини проковтнув 5 голубців, 10 сирників та ще на десерт велику плитку шоколадки. 

І така епопея продовжується вже другий місяць. Декілька разів натякала, що було б добре, якби ми разом купували продукти і я вже сама готувала нам щось на вечерю чи обід. Бо його мама то пересолить гречку, то дає дуже жирні голубці, що олія аж капає. Боюся, щоб від таких “подаруночків” у мене не було гастриту. 

– Навіщо витрачати дарма гроші, якщо моя мама може все нам приготувати? Якась ти дивна. Спершу просиш одне, а тут тобі вже нічого не подобається, – бурмотів під носа Матвій.

Наші спільні друзі постійно кепкують – мовляв, то я така погана господиня, що не можу хлопця прогодувати. Але що мені робити? Адже Матій – мій перший хлопець, не хочу з ним сваритися чи кидати. Просто це все так дивно… 

Що б ви зробили на місці дівчини? Варто поговорити з хлопцем?