Алла привезла свою сестру у заміський будиночок. Але на порозі на них вже чекав один гість

Аліна лежала сама у великій палаті. Дивилася з вікна на щасливих пацієнтів, як їх ніжно обіймають рідні та вітають з одужанням.

– Алю, ну все, не варто засмучуватися. А я, до речі, бачила ту нову пасію Артура. Ну просто ганчірка, нічого більше сказати, давай я краще тебе причепурю, – підбадьорювала дівчину сестра Алла. 

За ці декілька місяців Аліна схудла майже на 15 кілограмів, змарніла, волосся на голові майже не було, навіть пройтися до іншого кутка кімнати спокійно не могла – наслідки хіміотерапії. Алла дістала з великої сумки гарну сукню, косметику та перуку.

– Я буду  з тобою поруч, що б не було на цьому світі. Ми ж сестри, – повторювала Алла раз за разом. А потім викликала таксі до свого будинку.

– Будеш жити у мене, навіть не заперечуй. Адже там чисте повітря, природа, якраз тобі буде корисно. Бо я не можу звикнути до того будиночка, весь час рвуся до міста. 

Декілька років тому сестра Алла придбала невеликий будиночок за Києвом, буквально дві кімнатки і все. Тоді її картини купило багато людей, відбулася масштабна виставка і вона отримала багато нагород. 

Автівка заїхала на подвір’я і до них підбіг великий кудлатий пес. Аліна косо глянула на сестру. 

– А це твій новий друг та охоронець. Я подумала, що тобі тут одній буде сумно. Він хороший, вихований, не кусається, звати Джек, взяла декілька днів тому. Ну це мені так у притулку сказали, але ти можеш дати йому іншу кличку, – сказала Алла. 

Тихим кроком Аліна зайшла до хатинки. Вдома було так затишно та приємно, а ще пахло, як у дитинстві – персиками та лимоном. Алла все встигла підготувати все до її приїзду – купила продукти і не забула про улюблені ласощі, забрала всі речі від колишнього хлопця та постелила постіль на ліжко. Правда, біля них весь час крутився Джек, а дівчину почало це дратувати.

– Алю, йому також було не легко. Волонтери сказали, що він майже 2 роки жив у клітці на прив’язі, господарі годували одними відходами. А зараз ти можеш подарувати йому нове життя. Тому я подумала, що ви двоє допоможете один одному. Подивися, як він облизує тобі руки та хвостиком махає. Словом, вже пізно, мені треба їхати. Мій номер телефону ти маєш, почувайся справжньою господинею. Не соромся, тут все у твоєму розпорядженні. Єдине, що я хочу від тебе – почни своє життя з чистого аркуша. 

Алла міцно обійняла дівчину, поцілував на прощання та поїхала додому. Аліна легенько помахала їй з вікна, коли автівка виїжджала з подвір’я. Тоді закуталася у теплий коцик та почала плакати. Коли дізналася, що у неї ця хвороба, то сподівалася на підтримку близьких. Але ні коханий хлопець, ні колеги на роботі чи подруги не простягли руку помочі. Артур знайшов нову дівчину, директор того ж дня звільнив Алю з роботи. Тільки Алла одразу приїхала до сестри, оплатила курс лікування та реабілітації. 

Від сумних спогадів її відволік Джек, який жалібно скавулів. 

– Ходімо, я тобі дам їсти, здається, що ти голодний, – тихо відповіла Аліна. Ледь піднялася з ліжка та пішла на кухню. Відтоді вони почали жити разом. 

І Алла мала рацію – сестра чудово потоваришувала з твариною, щодня з ним гуляла у сусідньому лісі, годувала та навіть засинали разом. Здавалося, що Джек оберігає її сон і поруч з ним вона навчилася знову дихати. 

– Ну нехай, ще заради тебе трішки поживу. Можливо, що ти мій новий ангел-охоронець, – сміялася дівчина та гладила Джека. А він у відповідь починав облизувати їй руки та щоку.

Через декілька днів до Аліни в гості приїхала її сестра. Однак, не сама. Дівчина тримала в руках велику коробку. 

– Я вчора приходжу додому, дивлюся – а на килимку вона лежить і так дивиться на мене. Ну не змогла я її викинути геть. Глянь, які у неї кумедні малюки, – сказала Алла та витягла.. кішку. А потім, один за одним, 5 рудих кошеняток. Джек радісно почав махати хвостиком. Здається, що йому сподобалися нові сусіди. 

– Ось, тримай. – сказала Алла та дістала з кишені пальта пом’ятий папірчик з цифрами. 

– Що це?

– Новий номер телефону Артура. Декілька днів тому до мене приходив, за тебе розпитував. І казав, що дуже жаліє про такий вчинок та хоче повернутися. Ну але ти ж його заблокувала всюди, тому він просив ось це тобі передати. 

Аліна взяла аркуш. Подивилася на нього декілька секунд, а потім різко розірвала на дрібні шматочки.

– Я цю кішку Маркізою назву. І про кошенят будемо піклуватися. Правда, Джеку? 

Пес у відповідь почав голосно лаяти. Здається, що він погоджується з такою відповідальною місією. 

А ви вірите, що тварині здатні нас лікувати набагато краще, ніж пігулки? Чому?