Це трапилося ще рік тому. Після весілля Андрій одразу поїхав на заробітки до Німеччини. Адже треба віддати борги родичам, ми зичили у них гроші на свято. Тоді я переїхала жити до свекрухи, пані Орисі. У нас з нею дуже хороші стосунки, вона неймовірно чудова жінка. Здається, що Бог її “обділив” тими рисами типової свекрухи, якими мене так лякали подруги. Чому я переїхала? Все просто – ми з Андрієм жили на орендованій квартирі. Тоді власниця захотіла підняти ціну, а нам вже такі витрати були не по кишені.
Андрій приїздив хіба на великі свята – Різдво, Паска, Спаса. Привозив смаколики, техніку, раз навіть подарував мені новий телефон та брендову сумочку. Я була на сьомому небі від щастя. І ось того червня Андрій мав приїхати назавжди, адже закінчувалася робота на заводі та дія документів. Однак, він мене дуже “ощасливив”:
– Тут є ще додатковий заробіток, я напевно залишуся. Не сумуй, все буде добре.
Я думала, що влітку чоловік повернеться, ми знову будемо разом. Я за ним дуже сумувала та важко переносила розлуку. А тут ще й на зло, подруги почали мене підбурювати, мовляв, у нього там коханка завелася. Я намагалася відганяти від себе такі злі думки, але не виходило.
І так поїздка коханого затяглася аж до грудня. На носі новий рік, родинні свята. Андрій все казав – я не можу, у мене не виходить. А раз зателефонував до мене.. з українського номера.
– Коханий, ти вже тут?
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Ой, ні, то просто збій в оператора. Зараз я тобі на скайп зателефоную, – та кинув слухавку.
Ну я ж вчора народилася. Чітко на екрані висвітлювався український номер, +38050… У Німеччині зовсім інші цифри. По скайпі ми поговорили не довго – буквально 1 хвилина. Але я хочу сказати, що добре вивчила квартиру, де жив Андрій в Німеччині. А він сидів за столом, на стіні знайома картина та шпалери. Тоді у мене закралися перші сумніви, що Андрій щось від мене приховує.
Наступного дня я пішла в АТБ, треба вже купувати продукти на новорічне застілля. І на касі зустріла свою подругу, Галинку – вона була дружкою у нас на весіллі.
– А що це ти не кажеш, що Андрій приїхав?
– Тобто?
– Ну я його вчора бачила в автобусі, їхав до лікарні. І з кимось говорив по телефону.
– А, так, він приїхав. Там треба було в лікарні мені довідку взяти, – ніяково відповідаю. Правда, це виглядало дуже награно та не правдиво.
Тому я вирішила зловити свого горе-чоловіка на гарячому. Завантажила на телефон спеціальний додаток, який відстежує місце розташування людини за номером телефону. Дивлюся – Андрій дійсно в районі лікарні ходить. Тому викликала терміново таксі та поїхала туди.
Ось ми вже під’їжджаємо до зупинки. Впізнаю червону куртку Андрія. Дивлюся на маячок – це точно він. Але стояв не сам, а у компанії якоїсь білявки. Ох, яка мене тоді наповнила злість. Я кинула водієві 500 гривень (хоча таксі коштувало 80) та вибігла з машини. Як фурія, залітаю зі спини, та вчіплююся нігтями у волосся тій коханці .
– Ай, боляче!
– Нічого, зараз буде ще гірше!
– Лідо, що ти робиш?!
– Це ти мені поясни, що тут забув! Хотів мене обдурити!
– Кохана, це був сюрприз! Заспокойся!
Андрій взяв мене на руки та міцно стиснув. Я не могла ніяк рухатися.
– Це мав бути сюрприз. Ми з рієлтором дивимося на квартиру!
Після такої заяви я втратила дар мови. Дивилася на Андрія та дівчину, як баран на нові ворота.
– Кохана, я навмисне залишився в Німеччині, аби заробити грошей на квартиру. Ось ми з рієлтором вибираємо район. Правда, ще на стадії будівництва, бо на більше коштів поки не вистачило. Оглядаємо різні місця, дивимося квадратуру. Я знав, як ти хочеш мати власне житло, тому вирішив зробити такий сюрприз.
Виявилося, що Андрій дійсно залишився на стільки місяців у Німеччині, аби заробити гроші на квартиру. Я не знала, що сказати, тоді хотіла тільки провалитися крізь землю від сорому.
Зараз у нас все добре, скоро розпочнемо ремонт у нашій квартирі. Так, маленька, одна кімнатка та кухня, але на це все заробив мій Андрій! Я пишаюся своїм чоловіком, адже це його заслуга! Правда, Андрій жартує, що білявкам сюди вхід суворо заборонений.
Ось буде мені урок – ніколи та нізащо не слухати чужих людей та ті плітки, які вони розпускають!
А Ви погоджуєтеся з такими словами? У Вас траплялися схожі ситуації?
