Автор: Ivanna

Я вперше стикаюся з такою проблемою. Не знаю, що робити далі, тому вирішила написати сюди свою історію. Отож, мені 45, чоловікові 50. Рік тому ми переїхали жити до

Ми з чоловіком вже 10 років живемо у Івано-Франківську, але про батьків не забуваємо. Якщо ж мої рідні щиро вдячні за допомогу та ще й нам продукти пересилають

Я дуже люблю та поважаю свою свекруху, пані Олену. Однак, не можу більше віддавати їй онуку в гості. Боюся, аби моя Іринка там в селі себе калікою не

Я переїхала до Києва, коли мені було 17 років – вступати до університету. Я дуже виділялася з-поміж своїх одногрупниць. Вони ходили такі всі кралі розмальовані, червона помада, локони,

Я думала, що дівчаток у родині люблять більше, якось по-особливому. Тому коли у мене народився молодший брат Роман, то я не сумнівалася, що все одно залишуся мазунчиком у

Я зі своїм чоловіком познайомилася у спільній компанії друзів. Ми досить часто бачилися на свята, зустрічали разом Новий Рік, просто ходили у кафе чи кіно. Я помічала, що

Два місяці тому я народила первістка – син Ромчик. Ми з чоловіком Антоном так чекали на малюка, що словами не описати. Ще на ранніх термінах вагітності, коли животика

Я не можу терпіти свою тещу. Пані Галина завжди пхала носа у наші з Іриною справи. То їй не подобалися букети, які я дарував жінці. Все чув “ну

Це трапилося ще рік тому. Після весілля Андрій одразу поїхав на заробітки до Німеччини. Адже треба віддати борги родичам, ми зичили у них гроші на свято. Тоді я

Минулої суботи я прокинулася о 6 ранку. Треба швиденько поміняти підгузки малюкові, погодувати, переодягнути, самій хутко побігти в душ та ще встигнути у салон краси. Той день для