Я зі своїм чоловіком познайомилася у спільній компанії друзів. Ми досить часто бачилися на свята, зустрічали разом Новий Рік, просто ходили у кафе чи кіно. Я помічала, що подобаюся йому – то він мені шоколадку просто так подарує, проведе додому чи надішле букет квітів анонімно. Хоча я здогадувалася, що це від нього.
Тоді я орендувала однокімнатну квартиру, сама зі Стрия, невелике місто у Львівській області. А Богдан місцевий, корінний львів’янин. Я знала, що його мама розлучена, власниця якогось нічного клубу та ресторану. Богдан часто залишався у мене на ночівлю, а через рік стосунків взагалі запропонував жити разом. Його мама колись купила йому двокімнатну квартиру в центрі Львова, вікна виходили на Оперний Театр.
Однак, мене насторожувала одна річ – він ніяк не хотів знайомити зі своєю мамою. Все казав, що рано і натякав, що вона таких людей, як я, не сприймає. Типу я з іншого тіста, другий сорт. Та все-таки момент зустрічі настав – я завагітніла. Тому тут Богдан вже не міг ніяк викрутитися.
Я приготувала салатики, запекла курку, зробила тортик “Наполеон”. Але замість гостини вийшов скандал.
– Ти навмисне залетіла, аби сина до себе прив’язати! Я так і знала, що це все через квартиру! – дорікала пані Олена з порогу.
– Мамо, але я Ліду кохаю, ми скоро одружимося!
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Тоді забирайтеся геть з квартири! Не думала, що виховаю такого сина.
Вже наступного дня ми переїхали геть. На щастя, наш спільний друг працював рієлтором та знайшов для нас гарну квартиру. Я бачила, що Богданові дуже погано було від такої реакції мами. Однак, миритися з нею не хотів.
– Якщо вона таке сказала про мою жінку, то образила не тільки тебе, але й мене.
На щастя, далі справи у нас пішли у гору. За 2 роки назбирали на власну квартиру, ще мої батьки гроші позичили. Але Богдан все віддав до останньої копійки. Донечці Вікторії вже 4 рочки та вона точна копія свого татуся. Навіть характер такий самий – тихий, спокійний.
За всі ці роки пані Олена жодного разу не приходила до нас у гості. Навіть коли ми бачилися з нею у місті, то вона удавала, ніби мене не знає.
Але все змінилося цієї зими. Я знала, що бізнес пані Олени йде на спад, адже через вірус та війну вона закрила клуб. Ресторан не приносив ніякого прибутку, тому вона його продала.
І 2 тижні тому вона прийшла до нас у гості:
– Знаєте, я взагалі без грошей. Тільки від оренди квартири виживаю. Але все одно не вистачає. Вже навіть думаю свою машину продати, бо паливо таке дороге.
– Мамо, а чому ти про нас тільки зараз згадала?
– Богдане, я ж твоя мати. Хіба ти не повинен про мене піклуватися на старості років?
Тоді ми зрозуміли справжню причину візиту пані Олени. Богдан не на жарт розлютився:
– Тобто всі ці роки ти поливала брудом мою дружину та дитину, не визнавала Вікторію. Пліткувала з родичами про нас. Вигнала з квартири тоді. А тепер прийшла, така бідна та нещасна, гроші просити? Ні, я тобі нічого не дам. Як у тебе вистачило совісті таке сказати?
Пані Олена почала кричати, лаяти та проклинати мене. Казала, що я відьма та приворожила її сина. Тільки коли Богдан пригрозив, що викличе поліцію – то заспокоїлася та поїхала геть.
Знаю від спільних знайомих, що зараз свекруха продає другу квартиру (на якій ми колись жили) та планує їхати на заробітки в Польщу.
Мені ані краплинки не шкода пані Олену, чесно. Можете казати, яка я погана невістка та писати гнівні коментарі. Однак, вважаю, що ми вчинили правильно. Всі ці роки пані Олена не визнавала свою онуку, казала, що я нагуляла чужу дитину. А зараз прийшла просити гроші. Не миритися. не просити вибачення – все через гроші!
Подружжя вчинило правильно? А що б Ви сказали такій горе-родичці?
