Здається, що теща намагається вижити мене з квартири. Інакше я не знаю, як ще описати таку поведінку

Я не можу терпіти свою тещу. Пані Галина завжди пхала носа у наші з Іриною справи. То їй не подобалися букети, які я дарував жінці. Все чув “ну міг щось краще вибрати, а не цей дешевий віник”. Дорікала, що я мало заробляю, бо от її подруги отримують такі дорогі подарунки від зятів – як не поїздка у санаторій, то модні речі чи дорогу косметику. Хоча пані Галина знала, що у нас кредит на машину, і мені ще мінімум рік його виплачувати. 

Однак, вся ця історія дійшла до ручки, коли теща вирішила переїхати жити до нас. Вигадала, що дуже хвора і їй треба ходити на різні вправи та масажі, а біля нас таким магічним чином опинилася якраз потрібна їй лікарня! І це при тому, що вона живе у іншому районі, могла б їхати маршруткою чи тролейбусом. 

Забув додати – з пані Галиною переїхав ще її кіт, Мицик. Вона рік тому знайшла його на смітнику. Я, немов прокажений, мчав з роботи, аби її з котом відвезти до ветеринара. Так і хотів сказати в кабінеті “будь ласка, дайте якісь пігулки моїй тещі від сказу”. 

На шерсть кота у мене страшна алергія, я починаю пчихати та задихатися. А тещі байдуже – вона не зважає на це. Мицик “помітив” мої нові туфлі, які я купив для корпоративу, розніс шерсть та всі мої сорочки та штани. 

– Та ти просто свої речі на місце не кладеш, от кіт і поліз на них! Слідкувати треба уважніше! – дорікала теща. 

Ох, я так хотів викинути через вікно того кота, а вслід за ним і пані Галину. Однак, стримувався. Далі черга дійшла до холодильника – теща там навела лад. Викинула всі йогурти, овочі та фрукти. Мовляв, магазинна їжа – то отрута. Купує на базарі якесь молоко (видно, що його розбавляють водою) та воно швидко скисає, м’ясо незрозумілого походження. Тому тепер я снідаю, обідаю та вечеряю десь у кафе. Бо її котлети плавають в жирі, а за таке печінка “дякую” не скаже. 

У неділю неможливо виспатися – теща вмикає службу та на всю квартиру волає “Господи, помилуй”. І як я не намагався з нею говорити – ну нічого не виходить. Пані Галина одразу починає ображатися, жаліється на мене жінці та каже, що я її взагалі не люблю.

Я чекав вересня – аби та епопея з лікуванням якомога швидше закінчилася. Але того дня пані Галина прийшла додому та аж від щастя світилася:

– Мені лікар сказав ще місяць ходити на масаж. І рекомендував записатися в басейн, аби я там плавала. Так для суглобів буде краще.

Я бачу, що жінка також не в захваті від такої “сусідки”. Однак, є одна маленька проблема – цю квартиру нам на весілля подарувала пані Галина. Вона колись її здавала в оренду, а потім передала ключі нам. Хоча по документах вона вважається офіційним власником. І кожен раз, як я намагаюся поставити тещу на місце, то вона починає дорікати “це моя квартира, а ти тут ніхто!”. Але я тут зробив ремонт та перетворив стару квартиру на цукерочку! 

Звісно, моя дружина намагалася нас помирити, але теща вперто ігнорує мене. Не сприймає мене як зятя і все. Намагається витіснити з квартири будь-якими методами. Вже думаю про те, аби шукати з жінкою орендоване житло. Краще я платитиму гроші чужій людині, аніж житиму з такою родичкою під одним дахом. Може хоча б так пані Галина нарешті заспокоїться. 

Що б Ви порадили зробити чоловікові у такій ситуації?