Коли зовиця побачила, що ми зробили зі старою хатою – одразу почала вимагати гроші за ремонт

Я вперше стикаюся з такою проблемою. Не знаю, що робити далі, тому вирішила написати сюди свою історію.

Отож, мені 45, чоловікові 50. Рік тому ми переїхали жити до свекра, пана Дмитра. Він живе сам у селі Давидів. Самі розумієте, що він літня людина, має проблеми зі здоров’ям. Ми з чоловіком порадилися та вирішили віддати свою квартиру доньці, адже вона тоді збиралася якраз весілля грати. Нехай у молодят буд своє житло, аніж зараз би кожну копійку рахували та збирали довго й нудно. 

До речі, я працюю дистанційно, а чоловік щодня їздить машиною до Львова на роботу. Тому ми тут зробили ремонт – змінили всі меблі, перекрили дах, добудували кам’яну огорожу. Всередині оновили інтер’єр, купили нову побутову техніку. З горища зробили затишний другий поверх з мансардними вікнами. А ще я здійснила свою мрію – маю квітник. До речі, це приносить нам додаткові гроші, адже я ще роблю букети на замовлення. У мене тут і ромашки, троянди, чорнобривці, піони – ну 10 рядочків точно є! 

На Паску до нас приїхала молодша сестра чоловіка, Ілона. Все ходила, охала та ахала:

– Які ви молодці, так все гарно зробили, я просто не можу словами це описати! Яка краса!

Звісно, мені було приємно таке слухати. І хочу сказати, що на такий ремонт пішла дуже кругленька сума. Добре що Ілона з Німеччини передала нам нові крісла та стіл до кухні. Ех, якби ж я знала, що далі утне Ілона – не пустила б навіть на поріг та гнала ганчірками до самого кордону! 

Десь наприкінці серпня вона телефонує до мене з дивним запитанням:

– А батько вже написав заповіт? Як ми будемо ділити будинок? 

Я не знала, що відповісти на таке “запитання”. Так, свекру вже 75, з роками він не молодіє. Але таке запитувати про рідного батька – гріх, інакше не скажу!

– Просто мені вже набридло сидіти у Німеччині на заробітках. Думаю, що у Львові було б добре квартиру купити. Якраз ви можете мені перерахувати половину від вартості будинку.

Хоча ще раз наголосити – пан Дмитро живий та здоровий, не дихає на ладан. По-друге, ми з чоловіком самі робити ремонт за власні гроші, Ілона тільки передала 4 крісла та стіл, який зараз вже хитається. Ну ви самі порівняйте, скільки витратили ми та вона! 

Тепер Ілона вже й почала чоловіка тероризувати дзвінками та вимагати, аби ми віддали їй частку грошей. 

– Добре, без питань. Але ми рахуємо будинок без ремонту. Віддамо тобі хіба 5 тисяч доларів, – каже чоловік. 

Ох, як Ілона почала лаятися з ним – я навіть соромлюся такі слова писати сюди. Виявляється, що вона мінімум на 20 тисяч доларів розраховувала. Але я не розумію – що вона у Німеччині такого робила, що не може тут елементарно житло собі купити. Чомусь наші сусід зі Львова після заробітків у Польщі купив жінці нову машину, а потім ще й однокімнатну квартиру. Це ж не так важко. 

Мені у цій ситуації дуже шкода пана Дмитра – він не здогадується про те, що донка вимагає гроші за хатину. Вже навіть почала судом погрожувати та каже, що всю хату забере. 

Я не знаю, що робити та до кого звернутися. Можливо, ви можете мені щось нормальне порадити? 

Що б Ви зробили на місці жінки?