З початку війни я молилася, хоча скептично ставилася до Бога. Зранку дякувала Богові за те, що маю можливість прокидатися, вночі – просила захистити всю Україну від ворога.
А моя сусідка-ровесниця взагалі не вірить у Бога. Казала, що це така сама вигадка, як про Миколая чи Діда Мороза.
Знаєте, тільки молитви допомагали мені триматися. Нарешті, через місяць активних обстрілів ми змогли виїхати з Харкова до свекрів, вони живуть у Івано-Франківську. Сусідка залишилася. На жаль, ракета влучила у її будинок та родина залишилася без даху над головою. Все вигоріло вщент – від дитячих іграшок та фотоальбомів до меблів. Без сліз глянути на ту квартиру неможливо.
І тут я згадала її слова:
– Ну що твій Бог допоможе? Чому тоді війна почалася? Якщо Бог такий добрий, тоді чому наші хлопці помирають?
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Знаєте, є сліпі люди. Я їх так називають. Вони не вірять у божу силу, скептично ставляться до Всевишнього. Це їх діло. Але бачите, як моя сусідка поплатилася за такі слова?
Не Бог керує війною, а Сатана! Любі читачі, молитва до Всевишнього допомагає нам боротися з ворогом!
Молитва – це наша зброя проти ворога. Треба просити Бога про перемогу. Так ми допоможемо нашим хлопцям швидко здолати окупанта!
А Ви погоджуєтеся з такими словами? Чому?
