Діти ворогують між собою, немов чужі люди. А все через мене, бо я вирішила допомогти Сергієві. Знала, що таке буде – сиділа тихо і мовчала!

Мені 57 років. Я гадала, що в старості буду збирати в гості своїх дітей з онуками, накриватиму стіл та робитиму велику гостину. Але як то кажуть “хочеш розсмішити Бога – розкажи Йому про свої плани”. 

Я живу в невеликому селі у львівській області, Волоща. Є своя хата, город, пай, кури та кізонька. Інколи мені здається, що вона якраз набагато ближча мені за рідних дітей. Старшого сина Сергія та молодшу доньку Наталку я ростила без чоловіка. Він був пияком на все село, а я не могла терпіти його походеньки. На щастя, мої батьки допомагали мені грішми та продуктами. Потім я взагалі забрала від нього дітей та повернулася до рідної хати. Так ми вп’ятьох жили разом. 

Але 10 років тому батьків не стало. Діти вже дорослі та повилітали з нашого родинного гніздечка у великі міста. Син працює у Львові, винаймає квартиру. А донька Наталя минулого року поїхала до Гданська на заробітки і так залишилася жити. Знаю, що зараз робить собі якісь документи, щоб отримати громадянство чи карту побуту. Я в цьому не тямлю, чесно.

Хоча у мене зарплата невелика (працюю в нашій амбулаторії), але гроші на чорний день завжди відкладаю. Рік за роком назбиралася кругленька сума. Та й до того, я ще повинна дітям допомагати. Тому віддала синові 3 тисячі доларів на нову машину. Ну щоб не брав кредиту та не загруз у боргах. Однак, Сергій все одно мене неприємно здивував:

– Словом я ж хотів вольво купити, стареньке, ще 2005 року. А тут побачив оголошення про продаж мерседеса – ну така цукерка, що просто. От я позичив у знайомих декілька тисяч доларів, аби купити її.

– Сину, а скільки вона коштує? 

І коли я почула суму – то ледь не посивіла. Замість 3 тисяч доларів, які я дала синові, він витратив аж 15 тисяч! Не вірите? Ви відкрийте будь-який сайт оголошень, там на мерседеси ціни просто космічні. Але заради своєї забаганки Сергій вирішив залізти у кредит, хоча я попереджала, що це погана ідея. Навіщо він обрав таку дорогу машину?! 

Про ці гроші дізналася Наталка. І одразу зателефонувала до мене з докорами, мовляв, поки вона у Польщі на заробітках спину гне, я старшому синові просто так гроші даю. 

– То ось так ти нас любиш? І нічого страшного, що у Сергія є робота нормальна, він у Львові живе, а я закордон спеціально поїхала на роботу? Я просто не хочу більше з тобою говорити! Все, телефонуй свому Сергійчикові, а про мене забудь! 

Звісно, Наталка потім ще до Сергія зателефонувала з претензіями. Так рідні діти почубилися через нещасні долари. Я вже жалію, що взагалі позичила синові гроші, інакше не було б цієї сварки. 

А як тепер їх помирити – поняття не маю. Адже донька дуже образилася на мене, з братом взагалі ворогує. Я гадала, що діти будуть мене підтримувати та любити. А на старості років отримала такий “подаруночок” від долі. Немов сам Бог наді мною насміхається та хоче, аби я сама була до кінця життя. 

Як мені жити далі? Що робити?