До 30 років я терпіла одну фразу “ти повинна”. Але мій син відкрив очі на цю ситуацію

Колись мені мама завжди казала “треба одягатися красиво, ти ж дівчинка!”. І замість зручних штанів та кофтини я обирала тісне, некрасиве плаття. Тільки тому, що мама так сказала. 

Потім, в університеті, записалася у спортивний зал. Бо колишній хлопець завжди дорікав фігурою. “Ну тобі хоча б трішки скинути буквально 5 кілограмів, це ж не важко. Хіба ти мене не любиш?”

І після пар я ганяла, немов прокажена, на біговій доріжці та присідала з гантелями. Хоча сама мріяла про теплий круасан або ж бабусин тортик. 

Колишній чоловік завоював перше місце на сходинці лідера:

– Зміни гардероб, це надто розпусте плаття (бо видно коліна та плечі);

– Чому ти не хочеш підстригтися? Зміни імідж (хоча я любила своє довге волосся та робити різні зачіски);

– Прогулянки з подругами? Тобі зі мною хіба аж так нудно (і я сиділа вдома всі вихідні);

– А може ти звільнися з роботи та будь з дитиною. Ти жінка, повинна слідкувати за будинком та родиною! (прощавай кар’єра, привіт ганчірки та кухня).

У 30 відчула болі у спині. Тільки жоден лікар нікого діагнозу не сказав.

– Дорогенька, та ви здорові, як бик! Вами можна землю орати! 

Вдома все йшло шкереберть – чоловік дорікав, що я погана мати та жінка, почав мені зраджувати.

Єдина дитина, яка мене розуміла – син Мишко. Здавалося, що він аж занадто розумний на свої 10 років:

– А може тебе болить спина, бо ти багато на собі носиш? 

– Ти про що? 

– Готуєш, прибираєш, зі мною уроки робиш, а тато все свариться. 

Тоді я вперше звернулася за допомогою до психолога. Правда, потайки від чоловіка, бо він міг подумати, що я психічнохвора.

– У вас болить спина, бо багато проблем. Наприклад, уявіть, що ви несете рюкзак – але замість речей там скандали, сварки образи, домашні клопоти. Чи є у сумці щось таке, що ви поставили самі всередину? ні. Ось тому вас і болить спина, – каже психолог.

Ці слова стали для мене немов ковтком свіжого повітря та відбулося прозріння. Я розлучилася з чоловіком, нехай шукає собі нову жертву. 

Ось минуло вже 10 років. У мене є свою невелика однокімнатна квартира, машина. Не нова, не з салону, але моє, власне! 

Син живе окремо, йому вже 20. Разом з нареченою приїздять у гості, допомагають у господарстві. Знаєте, мені здається що поведінка колишнього чоловіка показала синові, як не можна себе поводитися з інками. 

Він мені допомагає фінансово – оплачує комунальні послуги, купує продукти, за Ритою так доглядає, як справжній джентльмен. Ні, це не моя заслуга. У цьому випадку я щиро вдячна колишньому чоловікові. Бо він чудово знає та бачив, що трапляється з жінкою, якщо її не кохати.

А ви погоджуєтеся з такими словами психолога? Чому?