Доня поставила мені умову: схуднути за 3 місяці. А якщо ні, то на її весіллі можу навіть не з’являтися. Каже, що соромно за мене перед гостями

Хочуть батьки того чи ні, але у кожного настає період, коли доводиться відпускати улюблених діток у доросле життя. Така ціна самостійності. Такі правила соціуму. Усе це – невід’ємна частинка буття. І  найгірше, що може трапитися у такому випадку те, що колись такі люблячі чада раптом забувають про власну рідню.

– Як Христинка? Давно звісток від неї не чула, – запитала сусідка в Оксани. – На весілля коли йдемо? А дітки скоро будуть?

Жінка аж за серце схопилася. Не любить вона таких запитань. Бо звучать вона для жінки, наче вирок. Донці Оксани, яку звуть Христею, уже майже 30 років. Колись вона була відмінницею і навіть золотою медалісткою. Потім вступила до Вишу, переїхала у столицю і залишилася там жити. 13 років уже минуло. 

– Усе своє життя доні присвятила. Все, що могла, у неї вкладала. Самій дитину ростити важко. А я ж хотіла й одягнути її красиво, і прогодувати – ну все, щоб як у людей. Потім навчання у Києві. Це теж задоволення не з дешевих. Я їй передачі готувала, гроші надсилала. Чим тільки могла, тим і допомагала. Помогти навіть не було кому. З рідні хіба брат залишився. Але у нього власна сім’я. Свої клопоти. А я все витерпіла, хоч і пережила багато всього. Зараз Христина орендує квартиру, знайшла хорошу роботу. Уже самостійно себе забезпечує, але час від часу все одно доводиться якось помогти. Таке життя. 

Спочатку було важче. Вона квартиру з подругами орендувала. А потім зрозуміла, що ті її сильно відволікають та дратують. Вирішила шукати окреме житло. Зараз живе сама. Телефонує часто. А я їй, як тільки маю змогу, то консервації передаю, грошенят підкину, коли в кишені не свище вітер. Хочеться, щоб дитина все мала.

-Мамо, я ж казала, що сало не люблю. Кому воно тут потрібне? І солодкого мені не надсилай, бо стану такою як ти. А я розтовстіти не хочу,- ось таку подяку отримує жінка за всі свої старання.

Мати Христини і справді була повненькою жінкою. Втім, нічого особливого чи надзвичайного. Звичайна жінка зі середньостатистичною здоровою фігурою. 

Христинка ж схожа на свого батька – худорлява. 

Якось дівчина приїжджала додому і повідомила, що Оксана скоро тещею стане. 

– Він із заможної сім’ї, – розповіла дочка, – зараз має свій бізнес, власний дім за містом, машина, гроші – усе як годиться. Нарешті я заживу.

– По секрету Христя сказала, що дуже важко було вмовити хлопця одружитися з нею. У нього дівчат багато і йому це навіть подобалося. Для чого себе шлюбом обмежувати?  Зате свати – люди дуже серйозні та поважні. І для чогось додала, що вони за харчуванням та фігурою стежать. Не дає їй ця тема спокою.

– Я їй тебе на фото показала. Але там ти була на 13 років молодшою і на 20 кілограмів худішою. Ясна річ, що такою ти їм сподобалася. Вони сказали, що, напевне, і гени у тебе хороші. Тож тепер чекають онуків. Комусь потрібно справу продовжувати. Весілля, до речі, через 3 місяці. Гостей буде багацько. Там буде, на що глянути, повір. Але й на тебе будуть дивитися, тому у тебе тільки декілька місяців, щоб привести тіло у форму. А якщо не схуднеш, то на весілля не приходь. Хочеш, щоб мене брехухою назвали? Я того заміжжя так довго чекала. Не смій зіпсувати. Я за тебе червоніти не збираюся. Я тобі з усім допоможу, тільки схуднути маєш сама.

Матір тоді дуже образилася на доню. Але вирішила нічого не казати. Не хотіла псувати святковий настрій дитини.

Просто знайшла ввечері те фото, про яке казала Христина, і дуже довго його розглядала. На ньому жінка й справді виглядала значно краще. Може, тому що була молодшою або тому, що дуже схудла за той проміжок часу. 

Втім, була й інша сторона тієї худоби. Це був час вічних обмежень, постійних фізичних навантажень і гречки з кефіром. Хіба це можна назвати нормальним життям? І досі від такого мурашки по шкірі.

Зрештою, це ж нормально, що вік та генетика беруть своє. Не може ж людина бути стрункою після народження дитини. До того ж усі в родині Оксани були повненькими.

– А нас і не кликали навіть, – обурився брат Оксани, – я, певне, теж не вгодив багатим сватам. Не з того тіста ліплений, як кажуть. Я б такого ставлення до себе не терпів. Ти її на ноги поставила, виростила, а вона рідну матір на весілля ні ногою. Це по-людськи взагалі? Геть совість втратила!

Оксана щиро хотіла побувати на заручинах доні. Заради такої події вона навіть на всі умови погодилася. Взялася худнути. Скинула аж цілих 12 кілограмів.

Втім, на весілля так і не потрапила. 12 – це не 20 і жінка на фото й досі відрізнялася від реальності. Ганьбити Христину перед гостями мати не хотіла. Слова дотримала. Тож так і не побачила донечку у весільній сукні. Бачила тільки фото.

Ось чому жінці так неприємно, коли знайомі розпитують про одруження Христини. Вона не має чого їм розповісти. Нічого не бачила. Чим похвалиться? 

Нещодавно Оксана дізналася, що Христина вагітна. Бідкається, що страшенно набирає вагу. Мати доню розчаровувати не хоче, але саме це проходила. Їй тільки цікаво, чи втішиться рідня чоловіка таким генам? Що скажуть, коли їхня невістка стане схожою на матір. Ще й зовсім не на ту, яку вони бачили на фото. Втім, впевнена Оксана тільки в одному: доня ще прийде просити допомоги, але мати вже нічим не зможе зарадити. Раніше слід було думати. 

Чи погодилися б Ви на такі умови від власної дитини?

Що можете порадити Оксані?