Думала, що доїду додому без пригод. Але в купе зайшла літня бабуся

Я зайшла у вагон та шукала своє місце. У купе якраз не було інших пасажирів, тому розклала речі на нижню полицю. 

– Дівчино, будь ласка, не хочете помінятися місцями? Я вже стара, немічна, не можу залізти на верхню полицю. Діти ось так нахабно зекономили, – тихо відповіла незнайома бабуся. Очевидно, вона була моєю сусідкою в купе.

Мені стало шкода її. Тим паче, батьки ще з дитинства казали, то літнім людям потрібно допомагати. Тому без вагань погодилася.

– Покажіть, будь ласка, ваш квиток. Ми поміняймося. 

– Але у мене інше купе. Просто там ніхто мене не хотів слухати. 

– Гаразд.

Я зібрала свої речі та перенесла у сусіднє купе. І почула, як старенька бабуся щось захоплено розповідає з кабінки.

– А я тобі казала, що треба бути хитрою людиною. Бачиш, знайшла наївне дівчисько, наплела їй небилиць про місце, а вона повірила. Вчися, донь! – вихвалялася бабуся.

Виявилося, що вся сімейка не хотіла їхати на верхніх полицях. Тому старенька прикинулася такою білою та пухнастою. Відчула таку огиду та обурення. Все-таки, я заплатила свої гроші за комфортну поїздку. А так нахабно користуватися добротою я не дозволю.

– Перепрошую, а що тут відбувається за цирк?

– Ой, доню, а я тут вирішила, що ми всі переселимося до тебе у кабінку, бо разом нас веселіше їхати, – намагалася виправдатися старенька.

Але я негайно викликала провідницю та пояснила всю ситуацію. Звісно, що додому я їхала на своєму місці і без інших сусідів. До речі, квитки у тих горе-пасажирів були взагалі підробленими. Хотіли проїхати зайцем, але не вийшло. 

Тоді я зрозуміла, що на світі існує багато корисливих людей. Головне – вчасно їх розпізнати.

Дівчина вчинила правильно? Ви погоджуєтеся з такою думкою?