Гості вже стояли біля РАЦСу та чекали на молодого. Однак, до них вийшла красива наречена та сказала, що весілля не буде

Іринка тоді була справжньою красунею – довга фата, розкішне плаття. Однак, вона ще довго плакала, а потім взагалі попросила всіх гостей розійтися, мовляв, свята не буде. 

За декілька хвилин до реєстрації шлюбу вона отримала повідомлення від Сашка. “Вибач, але я зрозумів, що не хочу ще одружуватися”. Вона намагалася йому передзвонити, спокійно говорити, але марно – він заблокував номер телефону.

Іринка довго не могла у це повірити. Як Сашко міг так підло з нею вчинити? Адже гості вже зібралися, ресторан оплатили та у РАЦСі на них вже чекають. Чому він передумав? Дівчина думала, що наречений – її доля та хоче прожити з ним все життя, народити діточок. 

Вони познайомилися ще на першому курсі в університеті. Довго зустрічалися, почали жити разом. Вже деякі подруги вийшли заміж, зіграли пишне весілля, а Іринка все ніяк не могла дочекатися пропозиції руки та серця. Чи то був Новий Рік, день Святого Валентина чи іменини – марно, Сашко щоразу дарував тільки або гарну сумочку, парфуми чи букет квітів. 

Одного вечора дівчина зібрала всю свою волю в кулак:

– Я хочу з тобою серйозно поговорити. Ми зустрічаємося вже 5 років, у нас є квартира, робота. Ми дорослі люди. Чому ти не робиш мені пропозицію?

– Знаєш, я так дивлюся на всіх своїх колег, які одружені, і, чесно кажучи, мені їх шкода. Вони такі нещасні, скаржаться на дружин та дітей. І вже думають про розлучення. Я не хочу, щоб така доля спіткала нас також. Та і для мене штамп у паспорті не грає важливу роль, – байдуже відповів Сашко. 

Дівчина ще довго не могла повірити у такі слова. Можливо, що просто в інших людей погані дружини та вони так скаржаться? Тому вона щовечора готувала улюблені страви чоловіка, вдома було чисто та затишно. Могла з ранку до ночі стояти на кухні, варити смачний борщик, пампушки, запікати курку – все заради того, щоб чоловік зрозумів, яка вона хороша та турботлива дружина. Але Сашко не цінував таку роботу, немов сприймав її роботу як обов’язок. 

А потім вони пішли до родичів у гості. Там був маленький племінник, Павлик. За столом дівчина помітила, як її Сашко грався з малюком, носив на руках.

– Знаєш, а я так сильно хочу стати татком, щоб у так також був такий карапуз, – мимоволі сказав хлопець.

Іра зрозуміла, що це чудова нагода ще раз нагадати за весілля:

– Коханий, я не проти народити діток. Але хочу, щоб це було у законному шлюбі. 

І такий план чудово спрацював. Вже через 2 тижні на пальчику Іринки красувалося гарне колечко та вони почали готуватися до весілля. Обрали ресторан, запросили багато друзів та родичів, дівчина пошила на замовлення плаття своєї мрії – пишне, вишите мереживом та з довгою фатою. Всі подруги на примірці аж охали від захоплення. А Іра не могла натішитися. 

Одного вечора молодята пішли у гості до знайомого. Там іменинник випив та повчав Сашка та інші друзі кивали головами на знак згоди. 

– Ех, друже, ось і закінчилося твоє щасливе та безтурботне життя. Повір, ти ще згадаєш мої слова, – жартували всі. 

Іра не хотіла більше залишатися у такій компанії та швидко поїхала додому. Правда, помітила, що після такої розмови Сашко ходив весь час понурий, немов про щось розмірковував. Здавалося, що він навмисне відсторонюється від дівчини. 

Ось і настав омріяний день – весілля. Іринка поїхала ночувати до своїх батьків, щоб зустрітися з нареченим вже біля РАЦСу. Зранку прокинулася у хорошому настрої, з подругами почала готуватися до церемонії. Однак, у глибині душі щось її турбувало.

– Це вже через хвилювання. Ось побачиш свого красеня та все мине, – заспокоювали подруги. 

Згодом під’їхав білий лімузин та Іра з дружками поїхала на розпис. Побачила всіх друзів та родичів, вони стояли біля голосного входу та радісно викликували. Тільки не було машини нареченого. Можливо, він просто затримується або ж на дорозі пробки? 

Однак, минуло вже 30 хвилин, а Сашка досі не було. Вже гості почали перешіптуватися та косо дивитися на наречену. І тоді Іринка отримала те повідомлення. Ледь не зомліла від прочитаного. Але що їй робити далі? Гості чекають, ресторан замовили. Соромно було зізнатися, що її наречений просто втік з-під вінця. 

Сашко прийшов додому вночі. Впав на коліна, слізно просив вибачення:

– Я розумію, що вчинив не правильно, але, будь ласка, дай мені другий шанс! Обіцяю, що такого більше не повториться. 

Але Іра зібрала всі його речі та викинула у під’їзд. Довго плакала та не хотіла нікого бачити.

Однак, розуміла, що досі його щиро кохає та хоче бути з ним до кінця життя. Але Сашко категорично проти шлюбу, не хоче розписуватися та носити обручку. Можливо, що весілля – це дійсно погана ідея та варто забути про такі принципи? 

Кого ви підтримуєте у цій ситуації? Що б ви могли порадити дівчині робити з таким горе-нареченим?