Мама народила мене дуже рано, у 18 років. Рідного тата я не знала, до нас постійно приходили різні чоловіки. Однак, надовго не затримувалися.Я хотіла мати справжнього татуся та міцну родину, мама – вигідного кавалера та багато грошей.
Зараз мені 25, всі друзі думають, що моя мама – то старша сестра. Не дивно, адже вона продивила весь час у салонах краси, робила пластичні операції. “Молодість вимагає жертв” – повторювала щоразу.
Рік тому я познайомилася з Володею. Молодий, красивий хлопець. Він, до речі, допоміг знайти хорошу роботу з високою зарплатнею. Маму хвилювало тільки одне – чи багато у нього грошей.
– Ну ти ж не хочеш прожити у злиднях? Він повинен тебе забезпечувати! – повчала мене.
Чесно кажучи, така корисливість мене дратувала. Байдуже, що у людини мож бути поганий характер, головне – товстий гаманець.
Через рік стосунків Володя зробив мені пропозицію. І все було добре до одного моменту – знайомство з матір’ю:
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Все-таки, ти моя майбутня дружина і я повинен хоча б раз побачитися зі своєю любою тещею.
Ох, які тільки відмовки я не придумувала – мама закордоном, хворіє, зайнята чи просто не хоче. Але Володя наполягав. І виходу не було.
Я обрала нейтральну територію – кафе біля нашого будинку. Мама як завжди була при параді. Одягла найкращу сукню з декольте, персні. Одразу замовила собі келих вина. І чомусь пускала бісики Володі. Але я звикла до її поведінки. Вона поводилася не як мати, а радше, жінка, яка шукає собі наступну жертву для роману.
– Я знав, що твоя мама ефектна штучка. Але щоб настільки, – сміявся наречений. Я просто знизила плечима. Це її звичайна поведінка.
На щастя, ми просиділи не довго, бо у мами було нове побачення з новим кавалером. Її любовні пригоди мене мало цікавили.
Однак, після знайомства Володя дуже змінився. Затримувався на роботі, навіть у суботу чи неділю міг поїхати в офіс “у справах”. Конференції, зустрічі з партнерами, співбесіди, відрядження. Я не пхала носа у його роботі питання.
Тої суботи були такі чудові плани. Купила нам квитки на прем’єру фільму, а потім ще замовила столик у кафе.
– Вибач, справи, мушу їхати, – сказав Володя та грюкнув дверима.
Я вирішила, що не буду сумувати. Зібралася до мами у гості. Можливо, що вона захоче зі мною піти у кіно? Бо не могла здати назад квитки до каси.
Стукаю до неї у двері – ніхто не відчиняє. Телефоную – не підіймає слухавку. Але я ж чую, що вдома хтось є! Ще раз натисла на дзвінок та тримаю палець декілька секунд.
– Хто тут хуліганить! Це ти…., – на порозі стояв Володя.
Розщепнута сорочка, джинси без ременя. Видно, що я застала його на гарячому. А заді стояла мама на похапцем одягала халатик. Я не дурепа, все зрозуміла. Але не знала, що сказати. Здавалося, що від побаченого втратила дар мови.
Не знаю, як дісталася додому. Все, немов у тумані…
Звісно, що я скасувала весілля. Зібрала свої речі та переїхала до подруги. Вона давно шукала собі сусідку на підселення.
А з мамою я припинила спілкування. Тепер це чужа для мене людина. Я навіть заблокувала її номер у телефонній книзі. Ні бачити, ні чути її не хочу.
Дівчина вчинила правильно? А ви б дали такій матері другий шанс?
