Хтось випадково перевів мені на картку гроші. Краще б це був простий розіграш

Отримала того вечора незвичне сповіщення – хтось перерахував на мою банківську картку 5 тисяч гривень. Спершу подумала, що це чоловік так розщедрився перед святами. 

– Коханий, дякую, мені дуже приємно, але чому ти на картку переказав? 

– Що переказав? 

– Ну ось, гроші. Тільки це ж не твій номер, так?

Сергій нервово вихопив у мене телефон з рук та закрився у кімнаті. Довго щось перевіряв, майже годину не виходив. 

– Це збій у системі, я завтра піду в банк та все виясню.

– Але завтра у тебе мало бути відрядження до Києва, ти сам казав….

– Поїду пізніше. Тільки якщо тобі хтось телефонувати за ось цим номером – не підіймай слухавку, це шахраї, новий вид афери. 

Помітила щось дивне у поведінці Сергія. Того вечора він підбігав до мого телефону, немов прокажений, коли чув звук сповіщення. Можливо, що він трішки ревнував? Або нервував? Як то кажуть – від перестановки доданків сума не змінюється. 

Вирішила не витрачати ці кошти, тому просто заморозила рахунок у банку. 

– Сонце, чому б тобі не поїхати до батьків? Ти так за ними сумувала, казала, що давно не бачилися, а зараз така чудова нагода – свята почалися…

Така пропозиція відверто здивувала. Адже я знаю, що Сергій не дуже любить моїх батьків та проти кожного візиту в село. Думає, що там мене намовляють на розлучення. А тут таке. Ще й обіцяв квиток купити. 

Зранку я прокинулася від смс-ки. Абонент невідомий, але номер не прихований.

“Привіт. Мене звати Катя і я коханка твого чоловіка. Сергій звісно, що казав, яка ти недоумкувата, але щоб настільки… Це я, до речі, переказала тобі кошти на картку. Думала, що у тебе в голові складеться вся картинка. Ну, так сказати, закинула наживку. Але тепер взагалі жалію, що витратила на тебе свій час на гроші. Сподіваюся, що після цього повідомлення ти нарешті прозрієш, дурепо. Відпусти Сергія, він кохає тільки мене

P.S.: Щасливих свят, нікчемо!”

І три злі смайлики в кінці. 

Знаєте, я спершу подумала, що це розіграш або ж аферисти пішли у наступ. Тихцем взяла у чоловіка телефон, поки він був у душі та перевірила за номером його контакти. І знайшла для себе багато цікавої та нової інформації.

Так, це дійсно була коханка Сергія. Вони зустрічаються майже рік за моєю спиною. І всі ці конференції, відрядження, затримки на роботі – звичайне прикриття. Я дійсно дурепа, адже так вірила йому! Дістала з шафи валізу та зібрала всі його речі. Ну як зібрала – кинула з вішаками та ще й ногами тупцювала. 

Сергій намагався виправдатися, казав дурні відмовки, але я була непохитною. На щастя, цю квартиру мені купили батьки і чоловік не мав на це майно жодного права. Кинула йому в обличчя 5 тисяч гривень.

Тоді найкращим подарунком для мене було розлучення. 

А як би ви вчинили на місці дівчини? Чому?