Категорично проти, щоб свекри приходили до онука в гості. А все через те, що вони сказали декілька місяців тому

Того вечора до пані Тетяни в гості зайшла сусідка Зіна. Заварили кави, купили тістечка і почали пліткувати.

– Чесно кажучи, я до останнього не розумію, що у родині відбувається. Знаю, що у моєї свахи Галини є дві квартири. Великі, красиві, майже у центрі Львова. В одній вона з чоловіком живуть, а іншу здають студентам. А моя Іваночка з чоловіком тіснилися у невеличкій орендованій кімнаті, хоча тоді вона була вагітна, скоро мала народити! – скаржиться подрузі. 

Рік тому єдина донька пані Тетяни вийшла заміж за Ореста. Він хороший хлопець, розумний, дбайливий, познайомилися під час навчання в університеті. Правда, жити разом почали тільки після весілля. До того майже рік зустрічалися, гуляли, разом відпочивали. Однак, не поспішали з одруженням. Та дівчина завагітніла, тому такий був поспіх з весіллям.

Батьки в Ореста жили набагато краще, ніж пані Тетяна. У Галини Петрівни була мережа магазинів одягу, чоловік Володимир займався банківською справою. У кожного було по машині, часто відпочивали закордоном, а ще крім цього мали дачу за містом та дві квартири, у яких нещодавно зробили євроремонт. 

– Я знала, що вони багаті люди. Ну а я – звичайна вихователька у садку. Так, у донечки були дорогі подарунки, вони їздили в Єгипет та Туреччину. Але десь нещодавно вона до мене прийшла та шокувала – Орест взяв гроші в кредит на квартиру. Перепитала декілька разів. Ні, не почулося. Просто дивно, адже хлопець – єдина дитина у родині, а рідні батьки не хочуть йому віддати квартиру. І це при тому, що у них буде маленький онук!

Спершу Орест хотів стати на ноги, назбирати грошей на квартиру, купити ще машину і вже тоді робити дівчині пропозицію. Але одного дня Іванка приносить тест, де видно дві смужки. Тому плани у молодої родини змінилися. 

– Аж заплакала, коли донька розповіла про вагітність. Але ось питання – де вони житимуть? Орест сказав, що він знайшов невелику кімнату в оренду, неподалік від мого району. Ну добре, нехай живуть разом, дитинку виховують. Але я коли глянула на ті умови, то ледь не посивіла. Стара підлога, ржавий кран, ще й сусіди погані.  Ні, я не хочу, щоб мій онук там ріс. Тому наважилася та зателефонувала до свахи. Мовляв, у них є квартира, нехай молодята поки там поживуть. А вона у мені у відповідь – син дорослий, нехай сам про свою родину дбає. І кинула слухавку. Ну і я подумала – живу сама, місця достатньо, то нехай діти у мене житимуть. А там вже як вийде. 

І ось вже рік Іванка з Орестом живуть у пані Тетяни. Жінка не скаржиться, адже вона якраз була на пенсії. Так що донька після народження змогла вийти на роботу, поки бабуся з онучкою няньчиться. Вже назбирали майже половину на квартиру, обрали хороший район та зустрічалися з рієлторами, щоб підписати всі папери.

– Ну тоді чого ти скаржишся, сусідко? Байдуже на тих людей, головне, що донька з чоловіком у тебе живуть, – каже сусідка Зіна. 

– Та це добре. Однак, сваха тепер ледь не щодня телефонує, розпитує за Андрійка, подарунки висилає. І дуже хоче зустрітися. Бо, бачте, раніше у неї дуже багато роботи було, вони зайняті пани. Ага, я бачила фотографії з відпочинку. Хлопчику скоро буде 6 місяців, а вони приходили тільки на хрестини і все. Вдають, що все добре і ніякої розмови за квартиру не було. Ну гаразд, нехай не віддають те житло, але можна молодій родині допомогти грішми. Орест вже на заробітки збирається закордон. 

– Можливо, що з ними варто ще раз поговорити?

– Та ми вже навіть забули про ту квартиру. Іванка хіба фотографії онука надсилає на Вайбер і все. Каже, що не хоче таких людей і близько до дитини підпускати. Орест спершу намагався її переконати, але марно. Вже і сам не дуже хоче з ними спілкуватися. Адже коли вони опинилися у такій скрутній ситуації, то свекри сказали, що то не їх проблеми і все. Так нахабно відвернулися від сина та онука. А зараз совість прокинулася, та вже пізно.

Можливо, варто дати таким горе-родичам другий шанс? А що б ви зробили у такій ситуації?