Я закохалася у свого чоловіка Ростика з першого погляду. Високий, красивий, мужній, з почуттям гумором – ну, словом, про такого хлопця тільки мріяти. Поруч з ним я почувалася коханою та у безпеці. Не згадаю, як виглядав мій рідний тато, адже він покинув маму, ще коли та була вагітна.
Дитинства у мене майже не було – мама тяжко працювала на роботі, часто залишалася на нічну зміну. І поки інші друзі їздили на море чи закордон, я проводила все літо у бабусі на дачі. Найбільша радість – це смачна шоколадка. Так, ми не могли собі дозволити купувати таку розкіш кожен день.
Спершу я намагалася знайти тата, його номер телефону, запитувала в інших родичів. Але всі мовчали – мама суворо заборонила. А потім я просто забула про цю марну ідею. Якби він мене дійсно любив, то ніколи б не покинув!
З Ростиком я познайомилася в університеті, він жив у сусідньому гуртожитку. У нас було багато спільних інтересів, обожнювали слухати музику, переглядали фільми. І так у нас все швидко закрутилося, що через місяць стосунків ми почали жити разом. Я почувалася немов на сьомому небі від щастя. Ростик мені допомагав з хатніми справами, повністю забезпечував та приносив додому мої улюблені квіти. Всі подруги заздрили!
А потім він зробив мені найкращу пропозицію руки та серця – у Парижі. Ох, як я тоді плакала від радості. Вже через 3 місяці я стояла у пишній білій сукні та йшла під вінець. Розкішний ресторан, багато гостей, всі танцювали аж до ранку. Тоді я розуміла, що знайшла своє справжнє кохання.
Зараз я вагітна на 7 місяці, у нас буде хлопчик – Андрійко. Правда, я набрала вже 20 кілограмів, не злізаю у жодну сукню. Не можу навіть вийти на двір прогулятися, адже швидко втомлююся. Помітила, що Ростик вже давно не каже мені компліментів, не цілує чи обіймає. Немов охолов… Чи вже не кохає?
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Цілий день мене не було вдома, повернуся хіба під вечір. Обирала для малюка одяг, відвідала лікаря, замовила коляску. Типові справи молодої матусі. Коли ж переступила поріг квартири, то помітила у шафі біле пальто. Спершу подумала, що це подарунок чоловіка. Але ні. Поруч була сумка та червоні туфлі на підборах.
– Ой, це ти? А я на тебе не чекав, – розгублено вийшов з кухні Ростик. Краєм ока побачила, як у кімнати сідало молода білявка.
Декілька хвилин ми просто стояли мовчки. Я не хотіла навіть говорила з чоловіком, пішла одразу в душ. Можливо, що це просто примарилося? Або ж знайома прийшла у гості?
Вмилася холодною водою, щоб прийти до тями. Не знаю, стільки часу я була у ванній, але коли вийшла – ні сумки, взуття та пальто не було. І Ростика також.
Розстелила ліжко, сіла на край та почала гірко плакати. Адже я так не хочу, щоб малюк повторив мою долю. Знаю, як це – вирости без батька. Того вечора пообіцяла собі все терпіти. Скільки б коханок у Ростика не було, молодих чи красивих, я все одно збережу наш шлюб і щоб дитина виросла у повній родині. Так і заснула сама.
А на ранок до кімнати зайшов Ростик. Приніс мені на сніданок улюблені тости, каву та 5 тисяч гривень.
– Я тут подумав, що ти давно собі шопінг не влаштовувала. Зустрінься з подругами, погуляй, а я на роботу вже поспішаю.
Однак, я залишилася вдома. Перед очима тільки те біле пальто, сумка та туфлі. Але я сильна, все витримаю.
Що б ви порадили жінці зробити у такій ситуації?
