– Мамо, ти тільки не хвилюйся, – намагався заспокоїти син. Але я вже прочитала повідомлення від невістки

Чую, як хтось голосно грюкає у двері. То, напевно, син. Ну а хто ж ще? Тільки він зараз має приїхати о 12 ночі.

– Що трапилося? 

Він не встигає роззутися та зняти куртку, як отримує смачного ляпаса по щоці.

– Це ти скажи, що трапилося? Якщо це жарт – у вас будуть серйозні проблеми!

Показую йому повідомлення у телефоні від невістки Лєри:

“Вітаю, моя найкраща у світі свекруха. Запрошую вас на особливе свято – наше розлучення. Дрес-код вільний, головне – ваша присутність та яскрава посмішка. Салютів не обіцяю, але цей день ви точно запам’ятаєте!”

– Мамо, не зважай. То все через ті вареники.

– Що вже трапилося? Можеш нормально розказати? Які до біса вареники?

Того вечора син попросив жінку приготувати вареники з вишнями. У січні! Ну ви уявляєте, люди добрі. Оце маю таке “щастя” розбещене. 

І, як на зло, магазинні ягоди виявилися поганими. Розвалювалися, ще й тісто де-не-де плямами вкрилося. Та і загалом, всередині сирі, краєчка розварилися, не трималися купи

– Ну і я пожартував про те, що її відведу замість кіно на кулінарні курси.

– Дурень ти!

– А Лєра все до серця сприйняла. Почала казати, що я її не оціную, тримаю, як хатню господиню. Дорікала, що я квіти не дарую, у кафе не воджу. Бо, бачте, її Маринку чоловік відвіз у Єгипет на день народження, а Софії айфон купив. Навіщо мене порівнювати з іншими чоловіками? 

– І що ти зробив?

– Сказав, що раз вони такі класні – то нехай пишемо заяву на розлучення та вона йде до них жити.

Я закотила очі та голосно цокнула.

– Ма, я дуже голодний, є щось поїсти? 

– Так, пішли, синку, на кухню.

Він хутчіше залітає до кімнати, сідає на стільчик та дивиться на мене очима котика з “Шреку”

Я дістаю борошно, яйця, консервовані вишні та молоко. Розкладаю перед ним на стіл. 

– Ма, що це?

– Ну ти ж хотів вареники? Так що підіймай свою ледачу п’яту точку та роби! Теж мені, принц знайшовся. Ти хоча б знаєш, як інколи жінці важко приготувати одну страву?

Лєра та Вадим працюють в офісах. Син їздить на машині, а невістка добирається з пересадками автобусами. Так, вона приїздить з роботи раніше, але це не означає, що треба кулею летіти на кухню. 

За 5 хвилин вся кухня була в борошні. Навіть чорний кіт Сажик побілів. Одне яйце валялося на підлозі, у мисці замість тіста – незрозуміла гидота. Здавалося, що воно скоро почне говорити та благати про смерть.

– Ма, я голодний. 

– І? Маєш руки, всі інгредієнти. Хочеш їсти – зроби.

– Але ж це обов’язок жінки!

– Де про це написано? Існує певний статут? Закон? Правило? Ти вже знахабнів! Глянь на Лєру. Та хтось про таку жінку може тільки уві сні мріяти. Красива, доглянута, працьовита. І це при тому, що вона інколи заробляє більше, ніж ти.

– Ма, ну не треба нагадувати!

– Не перебивай! Ти у нас такий принц, на робочій машині їздиш. А вона по корках катається. З ранку до ночі крутиться з тими паперами, як білка. І ти думаєш, що після такого вона ще хоче стояти біля плити? От вона ще жодного разу на тебе не скаржилася. 

Син опустив очі. Помітила, як у нього від сорому аж вуха почервоніли.

– Елементарного “дякую” не вистачає. Ти якось намагався також вкладатися у стосунки. Подаруй квіти, відведи у ресторан. Вона для тебе жінка, а не прислуга.

Ще раз дала по голові рушником, щоб точно засвоїв урок. 

– А тепер руки в ноги, купив їй найкращий та найбільший букет, дуй додому та на колінах проси вибачення. 

– Ма…

– Інакше на вокзалі ночуватимеш!

Вже наступного ранку я отримала повідомлення: 

“Вибачте, це був дурний жарт. Чекаємо вас у гості, ми приготували разом смачну шарлотку”.

Тоді син ні на крок не відходив від Лєри. Навіть руки їй за смачну вечерю цілував. Сподіваюся, що він надовго запам’ятав такий урок. 

Свекруха правильно провчила нахабного сина? Ви підтримуєте її методи виховання? 

Фото з відкритих джерел