Мене розчарувала нова дівчина Дмитра. Не про таку родичку я мріяла

Мій старший брат майже рік зустрічався зі своєю одногрупницею Мирославою – красива, мила, струнка, гарна усмішка. До речі, я легко знайшла з нею спільну мову і ми часто гуляли удвох. Бувало, що брат Дмитро інколи жартома ревнував її до мене. 

Чесно, я чекала, коли вони нарешті оголосять про заручини та буде весілля. Оле того вечора Дім повернувся сумний додому.

– Ми розійшлися. Вона для мене порожня особистість. Дай мені спокій та не став дурних питань, я тебе благаю, – і зачинився у кімнаті. 

Мирослава видалила мене та брата з друзів у Фейсбуці та заблокувала номери. Я до останнього не розуміла, що між ними відбулося. Мирослава чудова дівчина, працювала моделлю, з нею приємно розмовляти. І вона завжди дарувала мені дорогі парфуми, брендовий одяг та глянцеві модні журнали. Але тепер її ім’я було у нашій квартирі під забороною.

Спершу братові було дуже погано, він навіть записався до психолога. Я сама думала про те, щоб звести Мирославу та Діму знову. Ну така хороша пара була! Але через рік все минуло. Ми навіть забули за дівчину. Брат з головою поринув у роботу, влаштувався у велику компанію, почав подорожувати Україною. Так що на вихідні хата завжди була у моєму розпорядженні – батьки у селі, Діма з друзями десь у Львові чи Києві відпочиває. 

Я тоді закінчувала 11 клас, коли Діма привів додому Машу:

– Це моя дівчина.

Мені було трішки некомфортно у її компанії – не малюється, не носить гарні сукні, не читає модні журнали. Ну про що з нею говорити? Ось з Мирославою я могла обговорити останню серію “Пліткарки” чи колекцію Вікторія Секрет. 

Словом, я посиділа за столом 30 хвилин та пішла у кімнату. Відмовка була залізобетонною – треб готуватися до ЗНО. А мамі дівчина дуже сподобалася. Однак, я бачила, що Діма щасливий поруч з нею. 

Через декілька днів Маша знову прийшла у гості. Правда, батьків не було вдома, а я ніяк не могла розв’язати задачку з геометрії.

– Допомогти? – тихо прошепотіла дівчина. Виявляється, вона вже декілька хвилин спостерігала з-за дверей, як я нервово вириваю аркуші із зошита. 

– Окей, якщо знаєш.

І через одну хвилину я виконала вправу – все завдяки Маші, дівчина на відмінно закінчила школу. 

– Обожнювала у школі геометрію. Хтось казав, що це нудний предмет, але не для мене,- сміялася дівчина. 

– Круто. А тут ще одна задачка для додаткового балу.

Тоді я змінила думку про Машу. У неї таке велике й добре серце. Відтоді ми потоваришували, вона допомагала мені з додатковими заняттями, готувала до екзаменів та навіть прийшла підтримати перед ЗНО. 

– Це Мишко, він мені завжди допомагав на сесії, мама сама зробила, – сказала дівчина та похапцем запхала мені у сумку свій талісман на удачу.

Я взяла маленького ведмедика у долонь та не відпускала до кінця ЗНО.

– Думаю, що зараз треба відволіктися. Як щодо морозива? – підморгує Маша, коли я вся знервована виходжу зі школи. 

І Мишко мені допоміг – я написала всі предмети на 180 та більше балів. Найбільше за мене раділа Маша, що аж розплакалася. 

Нещодавно я купувала іграшки для свого племінника Андрійка – син Маші та Діми. І випадково зустріла Мирославу. Знаєте, тоді я зрозуміла значення виразу “порожня особистість”. Дівчину цікавили тільки модні речі, косметика, серіали і зовнішній вигляд. Та і крім останніх пліток про зіркове життя, з нею не було про що говорити. Я удала, що не бачила її та пройшла повз. Все-таки, Діма обрав для себе гідну жінку. Щаслива, що у мене є така родичка, як Маша. 

Яка дівчина краща – Маша чи Мирослава? Чому?