Мені не раз здавалося, що чоловік зраджує. А потім я побачила знайомі парфуми в спальні батьків та все зрозуміла.

Між батьками та чоловіком я вибрала чоловіка. Хтось буде казати, що я погана та невдячна донька. Але спершу послухайте мою історію, а вже потім виносьте свій вирок. 

Отож, з Олегом ми разом вчилися в університеті. Я помічала, що він до мене не байдужий – то каву купить, дасть списати на екзамені, допоможе семінар підготувати. Ну а потім я вже  сама почала відповідати взаємністю. Після 4 курсу ми вирішили пожити разом. Хоча я була з Франківська, а Олег жив у гуртожитку, то ми все одно вирішили шукати орендовану квартиру. Жити окремо від батьків, будувати свою родину. Наших зарплат вистачало і на оренду, комуналку та ще деякі розваги. 

Мої батьки були знайомі з Олегом давно, він приходив до нас у гості, коли починалася сесія. Та і я колись на Різдво поїхала до нього у Верховину. Там було дуже добре і всі його родичі заочно нас поженили.

Тільки був один момент, коли я почала сумніватися у його вірності. Це було рік тому. Я тоді кидала речі у прання і помітила, що куртка Олега пахне жіночими парфумами. Я такими точно ніколи не користувалася, адже не люблю різкий запах квітів та фруктів. Через декілька днів знову зловила цей запах на його сорочці та в машині. 

– Слухай, а що то за парфуми такі?

– А це я нові купив чоловічі, – ніяково відповідає Олег.

– Квіти та фрукти? Ти мене дивуєш.

Це було дуже дивно. Адже Олег – це та людина, яка навіть гель для душу купує без різних ароматизаторів та дезодорант бере без запаху! А тут такі парфуми…

Якось я зайшла до батьків у гості. Мама просила їй допомогти. Заходжу – і вже з порогу впізнаю аромат, точнісінько такий, як у Олега!

– Мамо, гарні дуже парфуми, так приємно пахнуть, – намагаюся помалу розкрити таємницю.

– А це мені на роботі подарували. Гарні, правда? 

– А що за баночка? 

Мама принесла зі спальні невеликий флакон у рожевій упаковці. Я удала, що хочу також ці купити і сфотографувала баночку. По дорозі додому зайшла у парфумерний магазин. Розуміла, що у моєму віці накручувати себе та гратися у шпигунів – то дурна ідея, але ці парфуми не давали мені спокою. 

– Так, це гарні парфуми, вони ось так пахнуть, – сказала молода дівчина та простягнула флакон. 

Тоді у мене не було жодних сумнівів, це точно ці самі парфуми! 

Але я не стала робити скандал вдома. Ну, може мама якось до нас заходила у гості чи Олег підвозив її на роботу. Всяке буває. 

На 8 березня я знову прийшла до мами купила їй набір рушничків та шампанське. Хотіла привітати зі святом. І в під’їзді зустріла сусідку, вони жила поверхом нижче від батьків.

– Слухай, у твоїх батьків друге дихання прокинулося? – підморгує мені сусідка.

– З чого ви це взяли? 

– Ну бо ледь не щодня чую, як скрипить ліжко в батьків. Ох, ну в них і сили з’явилися! – сміється бабуся. 

Мені стало гидко від таких вульгарних жартів. І тут в голові з’явилася картинка – Олег моя мама. Мені до сліз стало ніяково та я поїхала додому. 

Стільки емоцій у мене ще ніколи не було – ненависть, зрада, образа, лють. А як мій тато? Він про це знає? Як він взагалі на це відреагує? З такого горя я випила сама пляшку шампанського та стала чекати на Олега. Вирішила поставити крапку у наших стосунках, бо яка нормальна людина буде таке терпіти? краще я свій шлюб зруйную, але збережу родину батьків. 

Олег приїхав додому вчасно. Ще й на порозі простягнув мені букет з троянд, а через секунду я гамселила його цими квітами та кричала, що він зрадник. Байдуже, що нас могли почути сусіди.

– Заспокойся! Я все поясню!

– Забирайся геть! Ти зрадник! Як ти міг, це ж моя мама!

Тоді він скрутив мені руки та притиснув до себе. Він був сильним, тому я не могла довго брикатися, як корова. 

– Я тобі все розкажу, будь ласка, просто повір та вислухай. 

Я випила заспокійливі, сіла на диван та поглядом випалювала в Олегові дірку на лобі. як я хотіла зробити йому боляче!

– Твоя мама ходить на ліво вже давно. 

– Не смій себе виправдовувати! 

– Послухай, раз я зайшов до неї, ти тоді просила забрати коробки зі своїм одягом. Двері були відкриті і я побачив їх. Твоя мама вибігла з кімнати і почала погрожувати, що якщо я щось скажу тобі – то вона зруйнує наш шлюб. Сказала, що на все готова, аби я вийшов винним. 

Я не вірила. Моя мама шантажувала Олега, аби той мовчав та зберігав її брудні секрети

– От і тому вона інколи навмисне пшикала парфумами мій одяг, коли ми приходили у гості. Завжди казала, що я в неї на гачку. Я боявся тебе втратити і вирішив мовчати! Бо знаю, як ти любиш своїх батьків, які вони в тебе чудові та турботливі!

Знаєте, тоді у мені всередині немов щось обірвалося. Наче от серце трималося на якомусь мотузочку, а після слів про зраду воно так здулося та впало десь до низу… 

Однак, рано чи пізно вся брехня випливає на поверхню. Татові та сусідка-жартівниця все розповіла. Звісно, мама скинула провину на Олега. Я сама знала, хто її горе-коханець, але вирішила мовчати. Але тато, на жаль, повірив мамі більше.

– Якого милого ти посмів?! Цуценя малолітнє, та я тебе просто знищу! – кричав тато у слухавку. 

– Я не винен, самі запитайте, хто її коханець!

– Ти ще смієш мені перечити? Мало тобі доньки, то на жінку мою стрибнув?!

Відтоді я припинила спілкування з батьками. Вони, звісно, розлучилися. Мама переїхала до свого кавалера. Вони якось нас запрошували у гості, але я відмовилася. Мені було гидко навіть говорити з нею, а сидіти за одним столом – ще більше. 

Тато досі не вірить, що це не Олег. Хоча сам бачив, як той коханець допомагав мамі переводити речі. Часто випиває та тероризує мене дзвінками “А ти знаєш, що твій чоловік…”. Цей маразм я не могла терпіти, тому заблокувала його номер. 

Але я досі з Олегом і це тішить. Адже він готовий був пожертвувати собою, мовчати, аби тільки зберегти шлюб моїх батьків. Мені дуже приємно, що у мене такий чоловік. Та і знаєте, у мене є ще свекри, вони до мене дуже добре ставляться, пані Галина називає мене “доня”. Ми часто їздимо до них у гості.

Зараз я вагітна. І батьки не знають про те, що у них буде внук чи внучка. І якщо чесно, я їх бачити не хочу. Мама затягнула Олега у свої брудні ігри, а тато взагалі не визнає його як вірного чоловіка. Навіщо мені знову нерви псувати та комусь щось доводити? Вони самі винні у своїх проблемах. Я не рятівне коло, аби їм допомагати. 

І мені аніскілечки не шкода. У мене є вже своя родина і крапка!