Моя мама на старості років втратила клепку – вирішила вискочити заміж за нашого сусіда!

Знаєте, коли я забирала маму до себе, то гадала, що вона буде допомагати мені з дітками по господарстві. Однак, єдина проблема, якою зараз переймається моя матуся – це весілля. Її власне! 

Отож, я єдина та пізня дитина в родині. Мої батьки одружилися, коли їм було по 30 з гаком. Так, не молоді, однак, добре забезпечені. Ми їздили закордон, у гори, я відпочивала у найкращих таборах та навчалася у приватному ліцеї. Навіть коли подавала документи, то не думала про те, чи я пройду на державну форму. Тато платив за університет, оренду квартири та мої гулянки, мама дарувала дорогі сумки та сукні. 

Однак, 5 років тому вони розлучилися. Я достеменно не знаю, що трапилося. Може, воно і на краще, що я не знала про їх чвари. Для мене вони все одно були найкращими батьками, допомогли оплатити весілля у дорогому ресторані, подарували гроші на будинок. Коли народився первісток Дмитрик – то щовизідних приїздили у гості, аби побути з малюком. Я не бачила жодного разу, аби вони при мені чи дітках сварилися. Просто спокійно приходили та гралися, без конфліктів.

Але минулої зими мого тата не стало. Останнім часом його турбувало серце, лікарі казали, що є проблеми через вік. У тата завжди був кашель та задишка, він не міг довго з дітками сидіти. Йому було навіть важко йди до нас по східцях чи підіймати Дмитрика. Жодні ліки не допомагали, тато не дожив 3 дні до операції. 

Ще й мама почала скаржитися, що у неї проблеми зі спиною. Тому ми з чоловіком порадилися та забрали маму до себе. Ми живемо у Сокільниках, маємо приватний великий будинок. Я тоді якраз народила другу дитину, Ірочку. Думала, що мама допомагатиме мені з дітками, я зможу вийти пошвидше на роботу, а не сидіти у декретній відпустці. Тим паче, тут свіже повітря, нема того галасу, власне подвір’я. 

Однак, я подумати не могла, що таким переїздом допоможу мамі знайти…Нового чоловіка! 

Зараз їй 55. Якось приходжу додому – а вона на кухні чайну церемонію проводить з якимось чоловіком, трохи старшим за неї. Такий сивий, в окулярах, гарно виглядає, борода підстрижена.

– Доню, знайомся, це пан Роман! 

– Вітаю!

– А пан Роман побачив, що у Дмитрика велосипед зламався, а я ж коляскою була. От допоміг, я вирішила запросити на чай.

Я спершу не звернула увагу на такого гостя, пішла до себе у кімнату. Але потім пан Роман почав часто до нас заходити, ще й квіти мамі дарував, а дітям цукерки чи іграшки. 

– Ну подумаєш, може, дядько добрий. Своїх онуків не має, а тут наші два спиногризи йому сподобалися, – жартував мій чоловік. 

Але все одно серце чуло, що мама влаштує собі пригоди на сиву голову. Тиждень тому приходить та хизується обручкою.

– А мене Роман заміж покликав! 

– Мамо, але тобі 55. Яке заміж? Ти про тата подумала?

– І що? Вік – то не показник, я кохаю Романа. А з твоїм татом ми давно розлучилися, він мені, по суті, вже ніхто.

Тоді ми почали дуже сильно сваритися, що донька прокинулася. Я все дорікала мамі, що вона на старості років вирішила взагалі мені нерви зіпсувати. А мама жалілася, що я егоїстка та мені байдуже на її щастя.

– Ну якщо я така погана, то тебе тут ніхто не тримає!

Мама образилася, зібрала всі речі та переїхала до Романа геть. Якось він до мене телефонував, але я не взяла слухавку, потім взагалі заблокувала його номер. 

Просто поясніть мені логіку – їй вже за 50. Ну яке весілля? Хоче, аби на неї всі дивилися, як на пришелепкувату стару? А як я дітками поясню, що бабуся собі нового дідуся знайшла? Ну ви уявляєте, у якому пеклі я зараз перебуваю? 

Через нерви у мене зникло молоко. Тільки чоловік намагається нас помирити, і саме я повинна зробити перший крок. Бо це ж моя мама і вона старша людина!

Але я думаю навпаки – старша людина таку дурницю не втнула, то точно. Бо у такому віці треба про город та онуків думати, а не про те, як вискочити заміж. Ще не вистачало, аби сусіди наді мною насміхалися та пліткували. 

Що ви можете порадити нашій читачці?