Моя співробітниця – яскравий приклад того, що жіночої дружби не існує. Адже її нахабна поведінка в офісі перейшла всі межі!

Знаєте, я на власному досвіді переконалася, що жіночої дружби не існує. І що офіс, де працівники тільки жінки – то зміїне кубло. 

Отож, я у вересні влаштувалася в одну будівельну фірму, заступник бухгалтера. Від квартири до офісу курсує пряма маршрутка, ще й приїздить майже порожньою, бо початкові зупинки. На дорогу загалом витрачаю до 15 хвилин, оминаю всі корки. А якщо є хороший настрій або ж гарна погода – можу й пішки пройтися. 

Думала, що мені пощастило з колективом. Дівчата приблизно мого віку, ну на роки 2-3 старші. Зарплата висока, бо на попередній роботі я отримувала самі копійки. А тут затишне місце, новий комп’ютер, привітні співробітники. Найбільше мені запам’яталася Катя.

І знаєте, я б ніколи в житті не подумала, що така мила та товариська дівчина виявиться корисливою та заздрісною! От правду кажуть, що зовнішність оманлива.

На 3 день мого стажування Катя підійшла до мене з кавою, запросила на “курілку”, хоча я не палю. Однак, вийшла за компанію.

– Слухай, ну така в тебе гарна кофтинка, то ти де купила? Певно, дорога? 

-Та ні, їй вже 2 роки точно, просто у якомусь магазинчику купила і все. 

– А це в тебе кератинове вирівнювання? Слухай, ну взагалі класно виглядає, волосся таке блискуче. До речі, у нашого заступника директора скоро день народження, ми по 500 гривень скидаємося. 

Мені одразу стало ніяково, адже до зарплати ще залишалося багато часу, а в гаманці тоді було тільки 200 гривень та 15 на маршрутку додому. 

– Нічого, я за тебе кину, але буде винна, – сміється Катя. 

Я пообіцяла, що після зарплати віддам їй точно 500 гривень. А ось вже через годину Катя до мене підходить знову:

– Я там мала зробити звіт, перевірити всі надходження та закинути у таблицю. Зробиш за мене? Бо я сьогодні маю пошвидше піти з роботи.

Ну я погодилася, адже було неввічливо відмовити Каті, яка заплатила за мене за подарунок. Тому я ще на годинку затрималася на роботі та робила звіт. Так втомилася, голова боліла, але найгірше – боялася вказати не той прорахунок, аби потім Катя замість мене догану не отримала.

Я добром відповіла на добро. Але вже наступного тижня у Каті знов з’явилися термінові справи та вона вирішила знову скинути на мене всю роботу. Звісно, я вкотре затрималася на роботі та пішла разом з прибиральницею. 

І коли у нас був день зарплати, то Катя вже першою стояла біля дверей директора. Ну а потім закликали мене

– Ось, прошу, –  дає мені зарплату. При ньому ж перераховую

– А хіба тут нема доплати? Я просто тричі за місяць залишалася ще на годину-дві в офісі, робила звіт. Хіба Катя вас про це не попередила? 

– Хм, ні. Вона вказала у документах, що сама робила всю звітність та підписувала. Тому я їй дав премію. 

Тоді він викликав до кабінету Катю. І як би дівчина не виправдовувалася і не доказувала, що ось ті документи та угода записані на неї… То крапку в суперечці поставили камери спостереження. На них чітко видно, що Катя пішла додому о 17.00, а я сиділа з документами до 19 години. Тобто, логічно, що ці угоди та звіт пробила саме я!

– Катю, тобі догана та мінус премія. Ось, твоя частка, – каже директор та передає гроші мені.

Як тоді Катя лаялася при всіх співробітниках у кабінеті – мені аж соромно ці слова повторювати. Все казала, що я спеціально її обдурила, хотіла її місце зайняти та взагалі я шахрайка, зливаю конкурентам інформацію. А потім взагалі пішла до директора писати заяву на звільнення. 

Знаєте, мені 24 роки. І я вперше стикаюся з такими брехунами в житті. Я гадала, що вся ця заздрість, дволикість та брехня з віком зникає.

Але хіба нормальна та доросла людина буде заради нещасних 3 тисяч гривень надбавки так конкурувати зі мною? Я не бідна, мене цілком влаштовує зарплата. Але ось такі люди відверто дивують. Хіба я буду просто так робити чужу роботу? Дякую у кишеню не поставиш! 

Дівчина вчинила правильно? А що б Ви зробили на її місці?