Того дня я вперше за стільки часу зустрілася зі своєю давньою подругою. Ми вирішили прогулятися містом, посидіти у кав’ярні, поговорити про своє. Але дорогою до нас підбігла циганка, яка одразу ж схопила мене за руку.
Я спочатку навіть відсахнулася. Чула стільки історій про цей народ, що перетинатися з ними не дуже хотілося. Та й у нісенітниці їхні з гаданням не вірила. Подруга ще й сама перелякалася. Глянула на мене з острахом, мовляв, давай уже швидше зайдемо кудись, бо не до добра це все. Я й сама була б не проти піти, але циганка міцно вчепилася у зап’ястя.
– Вам щось підказати?- ввічливо запитала я.
– Це я тобі підкажу зараз,- засміялася жінка.- Ти – дуже хороша людина. Маєш щире серце, за це тебе всі і люблять. Про себе тільки не думаєш. Ось і плаче твоя душа тепер.
Я посміхнулася. Усі вони мають завчений текст, ось і втирають перехожим, щоб грошей дали. Ну, нехай потішиться, думаю. А далі вона сказала таке, про що й близьке оточення не знало. Я аж оторопіла.
– Ти не винна в тому, що у твоїй сім’ї відбувається. Не твоя це вина, а того, хто зла тобі бажає. Усе трапилося ще на весіллі. Хтось через велику заздрість підклад зробив, просто в конвертику. І сама знаєш, про що я. Про гроші від скупої – ось про що. Пам’ятаєш? Того й ви не можете стати одним цілим, тільки половинками.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Я навіть не знала, що сказати. Але й справді розуміла, про що йдеться.
Більше циганка не сказала ні слова. Навіть грошей не попросила. Просто пішла у протилежний бік.
А в мене аж руки затряслися. Подруга стоїть, дивиться на мене здивовано, зовсім не розуміє, що відбувається. А я й пояснити нормально не могла. Ось так мене шокувала ця зустріч.
Я ще кілька днів думала над цим, доки не наважилася переглянути весільний запис. Тоді нам справді хтось подарував конверт з подертою на 2 частини купюрою. Ми ще сміялися з цього. А потім стосунки зовсім пішли нанівець. Ми й справді стали тільки частинками цілого.
Ось тільки, хто це зробив нам таку прикрість, я не пам’ятала.
Ввімкнула відео. Дивлюся. 12 років спільного життя, які стали каторгою для обох. Аж прикро. Нарешті знайшла той момент, коли нам вручали подарунки. Зелений конверт було легко розпізнати. Інші ж традиційно вручали білі. А тут зелений.
Виявилося, що зла нам бажала молодша сестра чоловіка. Вона ніколи мене особливо не любила. Характер у неї кепський.
Ось тут я й зрозуміла, хто посіяв між нами розбрат. Якби ж я тільки знала про це раніше. Зараз уже не повернеш нічого. Аж сльози на очі навернулися. Ми з коханим уже давно розлучилися, а на душі й досі болить. Ніхто так і не міг пояснити, чому підписував документи про розлучення. Знали ж, що не з власної волі. А ось і пояснення знайшлося. Так я й повірила в те, що долю людини можна змінити попри її волю. Весь цей час я винила тільки себе, а тут така правда вийшла на поверхню. Жаль, що час не промотаєш назад, але це на краще. Тепер навіть знати сім’ю колишнього не хочу. У мене ще все буде добре. Головне, що я позбулася почуття провини й дізналася правду.
А ви вірите, що долю можна змінити проти волі людини?
