Минулої суботи ми їхали до свекрухи в село. Звісно, я приготувала вдома салат олів’є, ще грецький та переклала наполеон. Адже я звикла їздити не з порожніми руками.
Пані Орися живе у Коломиї, нам з Рогатина їхати годину. Хоча у мене на суботу були вже плани, адже я хотіла зустрітися з кумою, купити синочку щось на осінь та просто відпочити, ми все-таки перлися в село. Бо приїхала Ліда – молодша сестра мого Олега. Вона десь рік чи більше живе у Польщі.
Не можу сказати, що я з Лідою ворогую за увагу свекрухи. Але я Ліду звикла бачити двічі на рік – Різдво та Великдень. Тому імунітет на її косий погляд у мене був вироблений вже роками. Коли почалася вся ця ситуація в країні, то я попросила Ліду нас з сином прихистити. Тоді у Кракові було дуже безпечно, та всі тікали туди.
– У мене тільки дві кімнати, куди вас маю помістити? У мене тут живе ще подруга, вона буде проти! – дорікала Ліда.
Тому ми поїхали до моєї тітки в Португалію, але десь в червні вже повернулися до Рогатина.
Ось ми вже сіли за стіл, випили й тут Ліда запитує пані Орисю:
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Мамо, а ти на кого цю хату хочеш переписати?
Я аж салатом подавилася, а чоловік так дивився на сестру, наче вона заявила, що любить путіна.
– Ну просто от ти вже не молода жінка. Ти не думала піти до нотаріуса? Треба ж оцінити квадратуру, стан, якусь ціну приблизну знати.
– Лідо, а навіщо це тобі? – перепитує чоловік.
– Як навіщо? Добре, що мама тобі на весілля дала 3 тисячі доларів!
Я закотила очі та видихнула – зараз почнеться скандал. При кожному моменті Ліда згадує, як свекруха подарувала нам на весілля гроші. На секундочку, весілля було 5 років тому. І за цей час ми сповна віддячили їй за допомогу. Наприклад, купили своїм коштом їй нову пральну машинку, провели кабельне телебачення, на новий рік подарували тур на три країни. Тільки от Ліда далі думає, що ми “винні”.
– Лідо, а ти не багато вимагаєш? Тобі не соромно при мамі таке казати? Тебе жаба давить за ті долари? Тобі їх віддати?
– Ой, ну що ти починаєш? Завжди був маминим мазунчиком, а тепер ще й мене хочеш виставити поганою вівцею.
Олег та Ліда почали дуже сваритися, і навіть свекрухи слова їх не зупинили. Сестра не соромилася згадувати всі витрати матері на Олега. Мані навіть здалося, що Ліда має спеціальний блокнот, у якому веде записи “скільки та де було витрачено”.
– Нічого, сестричко, я тобі віддам гроші, ти ще ними будеш давитися! – грюкнув чоловік кулаком по столі.
А потім глянув на мене:
– Забирай сина, ми їдемо геть.
Всю дорогу додому ми мовчали. Я боялася навіть пискнути. Добре, що син тоді не чув цього скандалу.
Потайки від Олега я зателефонувала того ж вечора до свекрухи. І вона сказала, що все-таки поступиться Ліді та перепише на неї хату.
Я не кажу, що мій чоловік жадібний до грошей і що йому байдуже на рідну мати. Але така нахабна поведінка його молодшої сестри просто дивує. Ну хіба їй не соромно? Жаба так давить?
А що б Ви зробили на місці свекрухи?