На шлюб з чоловіком руйнується на очах. А все через вибрики пасербиці!

Я познайомилася з Антоном, коли мені було 25. Він мені одразу сподобався – вихований, турботливий, розумний. Я знала, що він розлучений та має дитину – їх спільні фото стояли на столі Антона. 

Він мене часто підвозив додому після роботи, купував каву та пригощав круасанами. А потім запросив на побачення і почали зустрічатися. Однак, я дуже хвилювалася – а як його 10-ти річна дитина мене прийме? Все-таки, я чужа жінка, яка забирає увагу її тата. 

На великий подив, Аня добре відреагувала. Ми тоді утрьох пішли у парк, каталися на атракціонах, їли вату, потім ще пішли на батути стрибати. Здавалося, що їй дуже весело та добре зі мною, часто брала мене за руку та тягнула до якогось атракціону. А на прощання міцно обійняла та поцілувала. 

Через 3 місяці Антон зробив мені пропозицію та запропонував переїхати жити до нього. Свою однокімнатну квартиру я вирішила здавати в оренду, аби у нас був запасний дохід. Вона була дуже слухняна та розумна дівчинка, як її тато. 

Однак, зараз все у нас йде коту під хвіст. І винна у цьому Аня. Не знаю, коли це все почалося, але день без не обходиться без сварки між нами. 

Аня почала мені відверто хамити. То їй не подобається, яку я їй зачіску зробила, як переклала речі у шафі. Коли ж я запитувала про школу, друзів – дорікала що я “лізу у її особисте життя та намагаюся контролювати”.

Раз я просила Антона поговорити з донькою, адже він її батько. Бувало, що Аня і при Антонові могла дозволити мені сказати погане слівце.

– Ну в неї зараз починається важкий період, вона ж підліток. І ти будь з нею м’якішою, – байдуже відповів Антон. Тоді йому, здається, перегляд футболу був набагато важливішим за нашу розмову. 

Я всіляко намагалася повернути прихильність Анютки – купувала їй невеликі подарунки у вигляді косметики, солодощі, дозволяла дивитися телевізор до пізньої ночі. Але нічого не вийшло. Аня постійно мені хамила та дорікала, що я погана жінка. 

– Ти мені не мама, чому тут командуєш?! – якось вирвалося у неї під час чергової сварки. 

Але кінцева точка терпіння – це поведінка Анюти за столом. Якось я приготувала святкову вечерю, тоді було якесь свято, вже не згадаю. Приготувала запечену картоплю, салат та кекси спекла. Аня довго сиділа у телефоні за столом, хоча у нас є провила – жодних гаджетів. Тому я легко висмикнула його з рук та показала на тарілку з вечерею.

Аня поколупала картоплю, взяла невеликий шматочок, прожувала… Та виплюнула геть. На стіл. Коли ми вечеряли всі разом. 

– Гидота, я не буду цього їсти, ти пересолила! Воно не смачне!

Я ледь стримувала сльози або не заплакати, адже таке приниження – це удар нижче поясу.

– Бачиш? Вона мене не слухає!

– Так поговори з нею нормально. Ти ж її мама. Чомусь зі мною вона себе так не поводить.

– Тому що вона тебе поважає, а мене рахує за порожнє місце, каже, що я тут ніхто.

– Ти перебільшуєш. І взагалі, чому ти не навчила її нормальних манер за столом? 

Я не знала, що відповісти на такі звинувачення. Антон вперто захищає Анюту та каже, що це я винна! Мовляв, я подаю їй дурний приклад. Але я за всі роки у шлюбі Антонові поганого слова не сказала, а навколо Ані бігала, як прокажена. Хотіла догодити, але ніхто цього не цінував!

Тоді ми дуже посварилися з Антоном, я зібрала речі та поїхала геть. Тоді якраз орендарі з’їхали та квартира була порожня. 

Антон не вважає, що донька у чомусь винна. Він або все каже, що “то такий вік” або “ти поганий приклад подала”. Я нічого проти ані як дитини не маю, але все-таки, її вихованням мають займатися батьки. Я їй просто мачуха, а не вихователька чи нянька. І так багато добра зробила для Ані, а вона все не цінує. 

Я сказала Антонові, що повернуся додому тільки тоді, як Аня попросить вибачення та буде себе чемно поводити. Однак, вже тиждень Антон мовчить, не телефонує та не пише. 

Я дуже кохаю Антона, не хочу його втрачати. Але така поведінка його доньки завела наші стосунки у глухий кут. Я боюся розлучитися та починати все спочатку. Але першою до нього не повернуся. Не хочу і так втрачати рештки своєї гордості. 

Що ви можете порадити у цій ситуації?