Вірю, що все у цьому світі можна врятувати за допомогою почуття гумору. Киваєте головами туди-сюди? Тоді прочитайте мою історію.
Отож, їду я з роботи додому. Заходжу у маршрутку, а вона така повна, що яблуку ніде впасти.
– Передаємо за проїзд, – гукає водій
Я запихаю руку до сумки – а гаманця нема. Уявляєте, забула на роботі. А ми вже рушили, тим паче, наступна маршрутка курсуватиме аж через 30 хвилин. Словом, ситуація не з приємних.
Вже почала ритися у кишенях, бодай копійками назбирати – ні, навіть 3 гривні не знайшла. І тут намацала у сумці шоколадку. У мене були іменини та співробітниця подарувала невелику “Мілку” з горішками.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Ох, не знаю, що то за думка промайнула у моїй голові, але я дістала цю шоколаду та простягла її водієві. Деякі пасажири почали на мене косо дивитися, хтось хихотів.
– Це за проїзд.
А сивий дідусь не розгубився. Дістав з кишені 3 цукерки з горішками та дає мені в руки/
– То решта.
Я мило посміхнулася. Додому доїхала без пригод і ніхто мене не вигнав за неоплачений проїзд. Повірте, сміявся навіть водій.
Все-таки, наш світ не без добрих людей! А особливо – з почуттям гумору.
Ви погоджуєтеся з такою думкою? Які у вас траплялися кумедні ситуації?
