Я вже 3 роки як заміжня. Дуже люблю та поважаю Олега. Однак, єдина річ, яка мене дуже відштовхує – його стосунки з матір’ю. Хоча я розуміла, що він у неї єдиний син. Але часто здається, що вона нахабно влізає у наше особисте життя.
Ми одружилися у досить зрілому віці, мені тоді було 25. І коли Олег познайомив мене з Оленою Володимирівною, то вона здалася мені дуже милою та привітною жінкою. Вдома у неї було затишно, всюди висіли родинні фото, вона приготувала для мене спеціально фірмові кекси.
Після весілля ми вирішили орендувати квартиру. Все-таки, ми вже повноцінна родина та хочемо жити окремо. Тільки от пані Олена була категорично проти. Вона всіляко намагалася “заманити” нас до себе. Наводила різні аргументи – тихий район, власне житло, не треба платити грошей, мені до роботи недалеко. Але якщо ми вирішили жити окремо – то так і має бути. Якщо чесно, я наслухалася багато історій про спільне життя невісток та свекрух.
Але і тут пані Олена не зупинилася. Ледь не щодня вона телефонувала до Олега та просила приїхати додому:
– Синку, у мене кран зламався!
– Мамо, виклич майстра.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Я не хочу пускати чужу людину додому. Краще ти приїдь та допоможи!
Олег не міг відмовити матері, тому їхав до неї. А потім затримувався на годину чи більше, бо пані Олена вирішила його нагодувати. Ну, це типу, вона думає, що я така погана жінка та взагалі про Олега не турбуюся?
Через два роки ми змогли назбирати гроші на власний будинок. Я давно мріяла про великий особняк, на два поверхи, з подвір’ям. Хотіла поставити там альтанку, квітник, деревця декоративні посадити.
І якщо мої батьки допомогли нам трохи фінансово, то пані Олена вирішила, що її максимум – це поради роздавати. Свекруха живе аж на Галицькому Перехресті, а ділянку ми купили у Сокільниках.
Пані Олена влаштувала такий скандал, коли дізналася про будинок. Вона хотіла, аби ми якомога ближче жили. Так кричала мені у слухавку, мовляв, це я навмисне її сина намовила. Однак, ми разом обирали ділянку. І якраз Сокільники нам сподобалися найбільше, за ціною все підходило, забудовник відповідальний, планування просто супер.
В червні ми нарешті переїхали до будинку. І я вже думала, що можу видихнути та пані Олена залишить нас у спокої. Однак, і тут вона не збирається здаватися! Вона ледь не щодня приїздить до нас маршруткою, стукає у двері, сусідів на вуха підіймає. Кричить на весь район “відкривайте, я в гості приїхала”.
Якби вона хотіла у нас чаю попити чи просто позасмагати на шезлонзі, то я б нічого не мала проти. А пані Олена взяла собі за моду господарювати у будинку. Викопала мої кипариси та посадила там помідори. От у нас такий район, де у людей нема ні городу, нічогісінько. Тільки я одна, як та селючка, виглядаю.
Я навіть купила собаку, аби свекруху трохи відлякати. А вона не боїться тої вівчарки взагалі! Я вже намагалася нормально з нею говорити. Та вже грішми дорікала. Бо пані Олена нам ні копійки не дала.
– Та я стара людина, у мене пенсія мізерна. А ти ще хочеш з мене гроші здирати! – сварилася пані Олена.
Єдина проблема – це те, що Олега все влаштовує. Ну бо він на роботі весь час, а я працюю дистанційно.
– Хіба тобі важко моїй мамі поступитися? Вона не чужа тобі людина! – основний аргумент чоловіка.
Я не почуваюся господинею у власному будинку. А якщо у нас дітки зявляться – то свекруха взагалі сюди переїде жити.
Я не маю нічого проти свекрухи, але її вже забагато. Як про це поговорити з Олегом? Боюся, що мої нерви не витримають таку горе-родичку.
