Мій син Василько рано одружився. Але жінка у нього була хороша, звали Ганнусею. У неї з родини була тільки старенька та немічна бабуся. Тому після весілля молодята переїхали до неї жити. Я часто навідувалася у гості. Пані Стефанія мені дуже подобалася. Так, квартира старенька, але всюди чисто, прибрано, нема ні натяку на пилюку. А посуд аж скрипів від блиску.
Однак, не висталило катастрофічно грошей. Я працювала медсестрою у школі та отримувала копійки, невістка на 4 курсі завагітніла. У Васі пошуки з роботою були невтішними. Я інколи могла підкинути їм тисячу гривень або ж купити одяг для малюка.
Онучкові тоді був рочок, коли до мене з серйозною розмовою прийшла Ганнуся:
– Я їду до Іспанії на заробітки, подруга з собою кличе. Каже, що там багато платять. Вже знайшла сеньйору, за нею доглядати треба. Тільки попрошу, щоб ви за моїм онуком гляділи.
Через тиждень невістка полетіла в Іспанію. Обіцяла, що на Різдво повернеться. Вона часто телефонувала у Скайпі, висилала двічі на місяць гроші та передачку – коробки з солодощами, дитячим одягом, мені купувала косметику, пачки макаронів та різних продуктів.
Однак, Василю немов було по цимбалах. Він не сумував за жінкою, хіба повітряний поцілунок пошле у камеру і все. Його не цікавило, як у неї справи, чи важка там робота. Ну хіба, міг мене запитати, чи перекинула Ганна гроші.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Одного разу Вася без мого відома зняв з картки майже тисячу євро. Цілу ніч не підіймав слухавку, додому не прийшов. З’явився на порозі хіба під вечір, і то ледь на ногах тримався.
– Сину, де гроші? Я ж хотіла онукові курточку на зиму купити та чобітки!
– Я з другом був у казино, ми вирішили пограти.
– І де гроші? Сину, тисяча євро – то така сума!
– А я програв! Фортуна сьогодні була не на моєму боці.
І так Василь почав грати у азартні ігри. Як могла, то ховала від нього гроші, навіть у банк всі кошти відносила. Але син почав красти речі з дому – спершу мій золотий браслет та сережки, годинник Ганнусі, але потім забрав телевізор.
Ще й невістка перестала відповідати на дзвінки. Якось зустріла її подругу Ніку, з якою вона їхала на заробітки.
– А де ти мою невістку загубила? Чому вона не приїжджає?
– Хіба ви не знаєте? Вона казала, що Вася в курсі. У Барселоні доглядала стареньку сеньйору, а потім її син, Масімо, закохався. Вона вирішила залишитися. Тому так довго не приїздить. Я чула, як вона про це говорила з Василем та він спокійно дав дозвіл на розлучення.
У мене аж земля пішла з-під ніг. І кого картати? Невістку, яка знайшла собі багатого кавалера? Чи сина, який недогледів жінку? Ну, нехай Ганна собі щастя на чужині шукає. Добре, що за малюка не забуває, пересилає гроші та подарунки.
Але біда не приходить сама – рік тому Вася знайшов собі нову дружину, сусідка Поліна. Її батьки у нас місцеві пияки. Я не раз бачила, як дівчина крутиться навколо Василя. Знає, хитра лисиця, що у нього квартира та гроші є.
Приходжу раз до квартири – а вона так кричить на онука. Виявилося, що малюк випадково перечепив стіл та розбив чашку.
– Якого дідька ти бешкетуєш? Ти зараз у мене голими руками ці уламки збиратимеш!
А онучкові 4 рочки, тільки ніжки хрестив та плаче. Він, до речі, почав часто пісяти, коли чує гучні звуки. От і тоді калюжу зробив.
А Поліна зняла з нього футболку, тицьнула у руки та крикнула “Витирай”. Хлопчик далі стояв нерухомо та схлипував.
Моє серце не витримало такої жорстокості. Я залетіла на кухню, як та фурія, та вгатила Поліну по голові сумкою.
– Ану стули свою пащеку! Ще раз мені на дитину руку підіймеш – я тобі їх відріжу!
Поля закотила очі, вийшла у кімнату та почала з кимось голосно по телефоні говорити. А малюк стояв непохитно, адже перелякався, бідолашний.
– Нічого, ти переїжджаєш до бабусі.
– Правда?
– Так, моє золотце.
Я зібрала всі речі онука в сумку, помила його ніжки та поїхала з ним додому. Він так радів, коли засинав зі мною у ліжку. Я ніжно гладила його кучерики та співала колискову.
Того ж вечора до мене зателефонував Вася:
– Ти взагалі страх втратила? Думаєш, що тобі все можна? Ти чому мою жінку хочеш покалічити?
У Василя заплітався язик через випивку. Тому я кинула слухавку. На щастя, моя сусідка була хорошим адвокатом. Я написала заяву на те, що хочу позбавити Василя батьківських прав.
Щовечора молю Бога, щоб не забирав у мене онука. Адже рідна мати покинула, батькові байдуже, а чужа жінка так знущається.
Нехай краще він зостанеться зі мною. Сподіваюся, що суд передасть мені онука.
А ви вірите, що бабуся опікуватиметься онуком? Чи краще залишити малюка з батьком?