Цього літа до мене приїхала подруга дитинства. Вона після школи переїхала до Німеччини, там знайшла роботу та вийшла заміж за Клауса. Ми інколи телефонували одна до одної через Скайп. І от нарешті вона написала мені смс:
“Приїду додому на декілька днів. Сподіваюся, що побачимося!”
Я запропонувала прожити у мене. Адже її батьки давно продали житло та переїхали до села. Якраз вже склала план, які місця у Львові показуватиму Клаусу, до яких закладів відвезу.
Отож, заселила подружжя в окрему кімнату, дала капці та рушнички, ще й купила для них спеціально багато сувенірів. Навіть вишиванку взяла Клаусу!
Спершу все було добре – ми погуляли по Площі Митній, я показала наш Оперний Театр, відвела на Високий Замок. Звісною що по дорозі дегустували наші національні страви. Однак, поведінка Клауса мене дещо бентежила. От йдуть красиві дівчата перед нами, а він показує якісь непристойні жести або кричить, як мавпа. А Марина тільки голосно регоче.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Але ввечері на мене чекав сюрприз. Клаус привіз справжнє німецьке пиво. Правда, запропонував його куштувати не на кухні за столом. Розлігся зірочкою на ліжку та цмуляє пиво. Здається, що воно мало багато обертів, адже через годину його буквально “накрило”. Почав співати німецькі пісні, танцювати, гупати ногами об підлогу, а Марина тільки сміялася та аплодувала.
– Ну я ж казала, що з нами нудно не буде, – регоче жінка.
Але мені смішно не було. Через такий галас до мене піднялася літня сусідка, яка жила знизу:
– Що за бордель ти влаштувала?! Я зараз поліцію викличу, вже 1 година ночі!
– Вибачте, зараз я все владнаю.
Мені було дуже соромно перед сусідкою. Однак, це були тільки квіточки. Далі Клаус дістав з сумки якийсь пакетик з сухою травою. Пахла вона дуже огидно.
– Хочеш спробувати? Справжня, німецька! То наш друг підігнав! – під’юджує Марина.
Я одразу зрозуміла що це за диво-травичка. Ні, такого безладу я не дозволю у своїй квартирі.
– Марино, але у мене діти. Воно смердить жахливо, я не думала, що так вийде. Можна трішки адекватніше себе поводити? Я на такий цирк не погоджувалася.
Тоді подруга дуже образилася:
– То що, ти нас виганяєш з дому? Ось це так гостина по-українськи!
Клаус довго кричав (як я думала – це була німецька лайка), Марина зібрала речі та вони поїхали геть. Звісно, що наступного дня ми не хотіли зустрічатися.
Знаєте, дружба – це святе. Але не варто забувати ще про елементарні манери та виховану поведінку. Не знаю, яка зараз доля у Марини, але сподіваюся, що з Клаусом вона розійшлася. Бо до добра такі стосунки не доведуть. Мені вистачило декількох годин, що переконатися, що Клаус – поганий чоловік. Сподіваюся, що не буду після такого “досвіду” всіх німців під один рядочок рівняти.
Дівчина вчинила правильно? А як б ви прийняли таких “гостей”?
Фото з відкритих джерел
