Свекруха навмисне намовила Сергія на розлучення. Але я дуже щаслива, що розійшлася з чоловіком

У мене з Сергієм все було добре, крім одного – свекрухи пані Алевтина. 

– Ти йому не так речі прасуєш. Не можеш яєшню нормальну посмажити? Господи, ну що за невістку ти мені послав? – дорікала родичка. 

Вона завжди знаходила нові причини для скандалу. І я виходила винною. То не так мию посуд, складаю речі, варю борщ. Намагалася не зважати на такі звинувачення, наївно вірила, що пані Алевтина зміниться та нарешті прийме мене у родину. 

Тоді був Новий 2015 рік, ми планували з друзями поїхати у гори на відпочинок. Орендували приватний будиночок з банею, купили всі необхідні продукти та склали культурну програму. Але 30 ввечері все змінилося.

– Мама захворіла, погано себе почуває. Ти краще поїдь без мене. А я побуду у селі, їй зараз там дуже важко, – бідкався чоловік. 

Я тільки цокнула та закотила очі. Але гроші ми вже дали та “зливатися” зі святкування я не хотіла. Тому поїхала у гори без Сергія. Чесно кажучи, почувалася зайвою – всі були парочками, але я сама-самісінька. 

Сергій хотів повернутися додому 5 числа, перед Різдвом. Я обіцяла мамі, що ми приїдемо у гості до неї. 

– Мамі досі погано. Я побуду з нею.

Сергій затримався аж до лютого. То у свекрухи голова болить, коліна ломить…Однак, я знала спосіб, як заманити Сергія додому. 

– Коханий, тут така справа. Словом, я вагітна. – повідомляю радісну новину. 

Думала, що чоловік зрадіє. І свекруха зрозуміє, що я тепер ношу під серцем її онука чи онучку. Але не очікувала почути таке:

– То це так ти відсвяткувала новий рік? Я поїхав до мами, а ти мені роги наставила! І зараз хочеш на мене чужу дитину повісити! 

У мене не було жодних сумнівів, що це справа свекрухи. Вона завжди хвацько промивала мізки Сергієві та всіляко маніпулювала.

– Якщо хочеш, ми можемо зробити тест на батьківство, – намагаюся виправдатися. 

– Не треба. Я переконаний, що це чужа дитина. Знаєш, мені така горе-жінка не потрібна! Завтра ж приїду та напишу заяву на розлучення!

Скандалом справа не закінчилася. Пані Алевтина намовила всіх родичів проти мене. Так що тоді у мене з’явилося клеймо “зрадниця”. Його тітка навіть зі мною не віталася, коли бачила на вулиці. 

Спершу мені було дуже боляче. Я не розуміла, чому Сергій так вчинив. Але поруч були мої батьки та друзі. Вони допомогли вибратися з депресії. А після народження донечки Ані я і взагалі забула про існування колишнього. Інколи здається, що це був просто сон. 

Зараз Ані вже 7 років, ходить у перший клас. На роботі познайомилася з Романом – мій теперішній чоловік. Він, до речі, з теплом прийняв донечку та Аня часто називає його “татко”. 

Від наших друзів інколи дізнаюся про життя Сергія. Він одружився вдруге, на Карині. То пані Алевтина його засватала. І, здається, що не дарма. 

– Каріна смокче з нього гроші, як ненормальна. Він нещодавно взяв кредит їй на машину, у мене гроші позичив. А пані Алевтина ради не дає, вона дівчина норовлива з гострим язиком. Дівчина крутить ними, як цуценятами, – каже подруга. 

Мені не шкода Сергія. Він має свою голову на плечах – то нехай самостійно розгрібає те багно, у яке його втягнула мама. Мені нема ніякого діла до його родини.

А ви вірите, що за всі вчинки ми отримаємо сповна – хороші вони чи погані? Чому?