Син каже, що у нього нема батька. Хоча Андрій живий та здоровий

Місяць тому моєму чоловікові виповнилося 35. Ми не хотіли влаштовувати грандіозне святкування, запросили тільки наших батьків та сестер. Я приготувала улюблений торт “Спартак”, спекла курку з картоплею в духовці. 

Андрій хотів собі новий телефон. Тому я майже три місці відкладала гроші з зарплати, вирішила зекономити на косметиці та манікюрі. 

Ми чудово посиділи, згадали молодість, веселі історії. Син Мишко навіть змонтував спеціальне відео, від якого я пустила сльозу радості. 

Андрій трішки перебрав зайвого зі своїм татком. Свекруха допомогла мені поприбирати зі столу, син викликав таксі. Ми провели родичів, а чоловік пішов спати у кімнату. 

Ось я заходжу до квартири, йду до спальні та чую “Я тебе кохаю. Обіцяю, що скоро у нас все буде добре”. 

Можливо, це він на п’яну голову бурмотів. Андрій навіть не зняв штани та сорочку, так ліг на диван. Я підійшла та помітила, що на його екрані телефон світилося повідомлення від Нелі. Цікавість взяла гору, я тихцем забрала телефон та вийшла до кімнати.

Відкриваю переписку та не можу у це повірити. Це та сама Неля, колишня дівчина Андрія за часів студентства! Виявляється, вони вже довго переписуються:

“Сумую за тобою”

“Досі пам’ятаю ту ніч в Одесі”

“Мені тебе не вистачає”

І останнє голосове повідомлення від Андрія  – “Я тебе кохаю. Обіцяю, що скоро у нас все буде добре”.

Я затулила рота долонями та сповзла по стінці на підлогу. Серце шалено билося, ноги тремтіли, а сльози текли рікою. 

– Мамо, з тобою все гаразд? – перелякано запитав Мишко. 

Я тремтячою рукою показала на телефон. Син взяв його у руки та довго гортав. Майже 10 хвилин мовчав, а я кам’яними очима дивилася в одну точку та схлипувала. 

– Ти не гідна такого чоловіка! – крикнув син та з такою силою вдарив телефон, що екран розбився. 

Він підняв мене на руки та відніс на кухню. Дістав у аптеці заспокійливі, налив декілька капель. Навіть сам допоміг випити, бо руки так тряслися, що я майже пролила всю воду на скатертину. 

Мишко пішов до спальні. Я чула якісь крики, як він грюкав дверима. Помалу, спираючись на стіну, я підійшла до спальні.

– Забирайся геть! Зрадник, ненавиджу тебе! – кричав син. На підлозі лежала сумка з речима Андрія.

– Що відбувається, дай виспатися, – бурмотів чоловік. Він, здається, ще не до кінця протверезів. 

І хоча синові тільки 15, але сили у нього багато, він на бокс ходить. Ще й зростом майже під 2 метри. Він одною рукою підняв Андрія за спину та виніс у коридор.

– Ану пусти мене, зараз тобі вмажу, я твій батько!

– Ти нікчема. Забирайся. 

Мишко відчинив двері, штовхнув батька та кинув сумку у під’їзді. 

– Мамо, ходімо, тобі треба відпочити та виспатися. 

Я не знаю, як пережила ту ніч. Андрій проїхав до своїх батьків.

– Ма, я завжди буду поруч, – тихо сказав син та міцно обійняв. 

Декілька днів тому нас офіційно розлучили. Нещодавно знайшла фото Нелі у Фейсбуці – вона з Андрієм поїхала на море. 

Знаєте, спершу мені було дуже важко. Я не спала, не їла, тільки лежала на ліжку та плакала. На щастя, поруч був Мишко. Він постійно сидів біля мене, записав до психолога. А ще знайшов мені нове хобі – купив нову гітару, адже я колись мала стареньку Ямаху та вміла грати. 

Тепер я не боюся залишитися на самоті, адже у мене є надійна опора – любий син Мишко. 

Вірите, що у жінки та її сина добре складеться доля?