Марія була переконана, що четверта пара близнюків – це достатньо вагомий подарунок долі, доки остання того ж дня не зробила їй ще один презент

Перейми у Марії почалися дуже рано. Усі рідні та й вона сама готувалися до народження малюків не менше, ніж через два тижні, але часу на роздуми тепер не було. Втім жінка поводилася напрочуд спокійно та стримано. До слова, народжувати їй не вперше. Це була її четверта двійня. Матір вірила, що цього разу народить дівчинку, адже вдома її й так чекає ціла футбольна команда з чоловіків. До слова, на це сподівався і Василь, чоловік Марії. Він навіть жартував кілька тижнів тому, мовляв, тільки спробуй знову привезти хлопчиків.

Про стать малят батьки нічого не знали. Холи вірити в диво і не розчаровували себе цими знаннями наперед. 

Марію попереджали, що четверті пологи легкими не будуть. Можливо, звичними, але не такими легкими, адже сама вагітність проходила дуже важко. Тож і Василь ні на крок не відходив від дружини. Він і сам уже був присутній на попередніх пологах жінки, тому знав, чим і як міг допомогти.  

Ще із самого ранку Марію забрали в лікарню. Там у неї й почалися перейми. 

На жаль чи на щастя, у подружжя знову народилися два хлопчики. Здорові, дужі і напрочуд галасливі.

Коли Марія дізналася про це, то навіть не зрозуміла, що відчуває: щастя чи розпач. Вона ж так чекала на доню. Хоча б одну. Та й Василеві у вічі дивитися було лячно і ніяково. Обіцяла ж йому дочку.

Марія аж розплакалася від розпачу.

Це помітила лікарка, яка ввійшла провідати породіллю. Розпитала, дізналася причину і навіть посміхнулася у відповідь. Спочатку Марія думала, що це з неї так насміхаються, але насправді у лікарки був план.

Жінка розповіла, що кілька днів тому тут народжувала молода дівчина, яка точно не була готова стати матір’ю. Тож дитину, а саме дівчинку, залишила у пологовому. Поки лікарі не знали, що робити з немовля м та й догляд за ним був потрібен, тому маля й досі тут. 

Марія припинила плакати і прислухалася. 

План був простий, але завдяки йому Марія нарешті могла стати мамою милої дівчинки, про що давно мріяла. 

Довелося телефонувати Василеві і обговорювати з ним це питання. 

Дружина була впевнена, що той відмовиться від такої авантюри, але чоловік радо взявся збирати всі необхідні документи, щоб якнайшвидше удочерити маля. 

Тож додому Марія повернулася не з двома близнюками, а з трьома дітками, серед яких була і маленька доня Софійка.

Про кількість дітей батьки не турбувалися, адже у сім’ї був достаток і злагода, а діти тільки зміцнювали та прибавляли ці здобутки. 

А ви б наважилися народити стільки діток?