Того вечора моя жінка поїхала у сауну з подругами. Казала, що буде суто жіноча компанія. Але через декілька годин до мене зателефонувала похресниця з дивним запитанням

Я гадав, що у мене чудове життя та прекрасна родина – красива дружина Марго, два сини Петрик та Сашко й маленька принцеса Оленка. Я аж на крилах летів додому, аби якомога швидше обійняти малюків. 

Однак, помітив, що останнім часом Марго стала якоюсь дратівливою та навіть злою. Може, вона змінилася після народження третьої дитини. Адже сидіти з малюками у квартирі, у 4 стінах – не кожна витримає. Наші сини ходять в 5 та 1 класи, донечка ще на грудному вигодовуванні. Ну куди ми дінемо малих? Бабусі та дідусі живуть далеко, не зможуть час часто з онуками сидіти. Та і Марго завагітніла одразу після закінчення 4 курсу. У неї навіть робочого стажу нема. 

Тому Марго почала відпрошуватися на вихідні погуляти – то з подругами шопінг влаштує, піде у кіно чи ресторан. Я нічого не мав проти, адже чудово розумів, що їй хочеться відпочити. Бо з ранку до ночі крутитися на кухні, біля дитячих памперсів та прибирання я б сам не зміг. 

Але от з червня такі “гулянки” перейшли межу. 

– Коханий, ми з подругами їдемо у сауну, але то за містом, і ще орендували будиночок. Так що повернуся пізно в неділю, – каже Марго та вже протягує долоню з натяком. 

Добре, я їй давав гроші, машину. На щастя, Марго робила їсти на декілька днів вперед, аби дітки зі мною з голоду не пропали. Я намагався її не турбувати через дрібниці, типу “як ввімкнути пральну машинку” або “де в нас сіль”. 

Але того вечора в Петрика піднялася температура. Я телефоную до Марго – а вона трубку не підіймає. Ще й вимкнула телефон потім. На щастя, наша сусідка, пані Галина працює дитячим педіатром та допомогла збити температуру. Посиділа з дітками, поки я біг у аптеку.

– А де твоя Маргоша? 

– З подругами відпочиває. 

– Хіба? Я от бачила її раз з незнайомим чоловіком, коли виходила з поліклініки. У нас навпроти є кафе, вона з ним сиділа та про щось так щебетала.

Знаєте, тобі у моїй голові з’явилося перше зерно сумніву. Ну Марго ж ніколи мені не показувала фото, як вони з подругами відпочили, навіть не знаю, як її коліжанок звати. 

– Кохана, як ви посиділи в сауні?

– Нормально. Ніби ти ніколи в сауні не був, – одразу відмахнулася Марго та пішла до дітей. 

І все було б добре, якби не один дзвінок. Я тоді був на роботі, як на екрані висвітився номер моєї похресниці Христинки:

– Привіт. Поки не пізно – поговоріть з Маргаритою. Бо це вже виходить за рамки. Я розумію, що вона жінка красива…

– Христинко, ти про що? 

– Ваша жінка потайки зустрічається з моїм батьком. Я про це дізналася вчора тільки. У тата висвітилося повідомлення від Марго. І я потайки залізла в його галерею. Знаєте, я не хочу, аби ваша жінка зруйнувала мою родину. Ви розумієте, як моя мама сильно прив’язана до тата. Так що, будь ласка, поговоріть з Марго!

Я не знав, що далі казати. Виявляється, моя жінка потайки крутить роман… з кумом! Ми знайомі ще з університету, разом навчалися в групі. Я бачив, що ще на 1 курсі Дмитро бігав за Марго, але вона обрала мене. 

Чесно, у мене вже опустилися руки та я поняття не маю, як жити далі. Може, це просто такий жарт від Христинки? Та і сусідка могла обізнатися – мало в нашому місті жінок з чорним волоссям? 

Словом, через такі дурні думки я не можу спокійно спати та їсти. Але ніяк не знайду сили поговорити з Марго прямо. Чого боюся – не відомо. Може, боюся її втратити, бо кохаю? 

На Вашу думку, це просто жарт чи Марго дійсно щось приховує? Що б Ви зробили на місці чоловіка?