У мене з молодшою сестрою досить велика різниця у віці. Мені 35, Софії – 23. Зараз я вже живу окремо від батьків, маю свою родину, гарну роботу, машину та житло. А ось Софії, здається, нічого у своєму житті змінювати не хоче.
Отож, ми не були дуже багатою родиною та не купалися у грошах. Колись (я ще тоді школярем був) батьки мали невелику крамницю з продуктами. Але цей бізнес у них прогорів – конкурентів багато, товар вчасно не приїздив, продавці не виконували своїх обов’язків. Тому замість прибутку була одна тільки шкода. І вони вирішили його продати, майже за безцінь. Тоді мама пішла вчителькою математики у школу, а тато почав таксувати.
Я розумію що на таку зарплатню, як у них, важко прожити. Тому інколи я міг їм оплатити комунальні послуги, купити продукти чи допомогти з ремонтом. На щастя, тоді ми жили у власному будинку, який мама колись отримала у спадок. Однак, зараз батьки та Софія ввійшли в кураж та просто сіли мені на голову!
Софія постійно була залюбленою дитиною. Батьки на останні гроші могли їй купити іграшку чи шоколадку, а потім цілий тиждень їсти пісну гречку з хлібом. Навіть коли сестра заявила, що хоче навчатися у Києві – то батьки не заперечували. І до того ж обрала найдорожчу спеціальність.
Тоді я вже жив окремо від батьків зі своєю дружиною. І одного вечора до мене зателефонувала мама:
– Може, ти хоча б за гуртожиток їй плати, а ми самі навчання потягнемо? Бо Софійка так мріяла у Києві навчатися!
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Я не знав, що робити далі. Тільки нещодавно мама казала, що вона спеціально ще й додаткові заняття з дітками проводить, а тато виїхав на нічні зміни. І все заради того, аби Софія переїхала у столицю.
– Мамо, а хіба вона не може влаштуватися на роботу? От я вже на першому курсі працював кур’єром. І гроші мені тоді платили чималі!
– Та ми тобі все повернемо! Хіба тобі шкода для рідної сестрички?! – дорікала мама у слухавку.
Я погодився, аби не було скандалу. Хоча тоді ми планували купити з жінкою нову машину та зробити ремонт у ванній кімнаті, але у мене не було вибору. Тихцем від жінки я пересилав Софії кошти на гуртожиток та якість продукти.
І гадав, що вона скоро візьметься за розум, бо доросла людина! Однак, дуже сильно помилявся. Після 4 курсу вона повернулася додому і сказала, що “дуже сильно втомилася, хоче відпочити”. Ні мама, ні тато її з роботою не підганяли на навпаки – бігали навколо Софії, виконували всі її забаганки. і так моя сестра вже другий рік сидить без роботи. Ну а навіщо їй рухатися? Батьки гроші і на одяг, і на косметику і на гулянки дають!
Але тиждень тому до мене подзвонила мама знову. І я розумію, що знову тема піде за гроші:
– Ти уявляєш, навій Софійці пропозицію зробили! Такий кавалер гарний, скоро весілля будемо грати. Ой, може, дай Боже, і внучки скоро появляться.
– Мої вітання.
І тут мама у слухавку почала перераховувати всі витрат – оренда кафе, фотограф, сукня (а точніше дві).. Я не дурень та одразу зрозумів, на що вона натякає.
– У нас на таку розкіш грошей поки нема. А Софійка ну дуже хоче весілля, як у принцеси! Вона ж твоя сестричка, дай гроші!
– І скільки таке щастя коштуватиме?
– Ну ми рахували.то приблизно виходить 5-7 тисяч доларів, може більше через курс.
– Мамо, таких грошей у мене точно нема. Тим паче, не забувай, що я маю жінку та сина. Врешті-решт, твого онука. Щось ти йому ні разу з татом на дні народження подарунки не приносили, нам на весілля тільки тисячу гривень подарували і все.
– Але це ж для Софійки!
– А ви мені ще борг за її гуртожиток не віддали. Я не буду давати гроші на весілля. Вона вже доросла, нехай знайде роботу і заробить гроші. Врешті-решт, нехай вже стане самостійною!
Далі у слухавку я чув мамині прокльони, лайку. Тому просто вимкнув телефон та заблокував номер мами.
Не зрозумійте мене не правильно, я не скупердяй. Однак, ми з жінкою самі назбирали гроші на весілля, власну квартиру. Не ходили та не жебрали у родичів чи друзів кошти. А тут я повинен віддати чималу суму. Ну це не нормально.
Але з одного боку, це ж мої батьки та сестра. Не дуже хочу псувати з ними стосунки. Ну але для мене це космічна сума!
Що Ви можете порадити чоловікові? Як краще вчинити?
