Я гадав, що потоваришую з сусідами. Але щодня отримував від них “приємні” сюрпризи

Три місяці тому ми з дівчиною вирішили пожити разом. Знайшли гарну кухню-студію, якраз місця вистачало. Поблизу є магазини, зупинки трамвая та автобусів, тихий, спальний райончик. І всі сусіди – пенсіонери. Я думав, що вони спокійні, привітні люди, не будуть сваритися. 

Ага, як я тоді помилявся – ви собі навіть не уявляєте!

Все почалося ще з переїзду. Ми тоді носили речі в коробках та відкрили вхідні двері навстіж. Поки з 1 поверху на 3 перенесли – бачу, що аже до квартири заглядає сусідка. 

– Вітаю, а ми от ваші нові сусіди!

– Ти чого двері відчинив? Хочеш, щоб до нас почали лазити наркомани та алкоголіки?! 

Ось вам і “добрий день”. Я намагався нормально пояснити, що ми на першому поверсі залишили речі, носимо до квартири. А тій старій горохом об стіну. 

Далі – гірше. Моя машина стояла під будинком, там невелике місце для паркування та вікна виходили у двір. Ну, знаєте, на машині можуть бути “сюрпризи” від пташок чи опале листя, якась гілочка. А раз приходжу – на капоті велика червона пляма. Хтось навмисне вилив мені на машину борщ. Ох, я годину відмивав такий “сніданок” і в результаті отримав догану від керівника за запізнення. 

Були навіть невеликі пакетики зі сміттям, гнилі овочі та фрукти, використаний туалетний папір. Тому я не пошкодував грошей та купив відеореєстратор. І виявляється, що сусідка з першого поверху через вікно викидала мені на машину все сміття. Ну а навіщо виходити з квартири та йти до баків? Смішно і страшно. 

Я вирішив поговорити з нею нормально – а вона почала дорікати, що моя машина їй заважає спати вночі. Ну це як розуміти? Я приїжджаю десь о 18, якраз ще не така пізня година. Цирк на дроті. 

Думаєте, я один постраждав від таких горе-сусідок? Моя дівчина робить нігті дома, тому до неї часто приходять знайомі клієнтки. Мирослава мала тоді 3-х дівчат на запис, але ніхто не прийшов. Як виявилося – то їх так сусідки залякали. “Тут живе наркоманка, вона колеться, а її хлопець алкоголік, я сама бачила” – розповіла подруга, яка роками товаришує з моєю Мирославою. Ось таку “рекламу” нам зробили сусіди. 

Знаєте, останньою краплею було мій день народження. Тоді була субота, десь 5 година дня. Ми замовили піцу та суші, чекали на дзвінок кур’єра.  А його все нема і нема. Гості от-от мають прийти. Телефоную до служби – а мені кажуть “кур’єра вигнали геть!”

Вгадаєте, хто? Сусідка не пустила його до будинку, бо думала, що то якийсь наркоман. Ще й чіпком побила два рази по обличчя, що в нього синець залишився.

– Я буду на вас скаржитися! Ви до будинку незнайомих людей пускаєте! 

Тоді весь настрій пішов коту під хвіст. Ми зателефонували до друзів та перенесли святкування. Але того ж дня вирішили знайти іншу квартиру. Нам було байдуже, що контракт підписано на рік, а ми прожили тільки 3 неповних місяці. Коли переїхали в інший район, то аж видихнули з полегшенням. Так, квартира дорожча, нема поблизу великих магазинів, але найголовніше – всі сусіди привітні та адекватні. 

Не розумію тільки одного – от скажіть, будь ласка, чому всі літні люди так зневажливо ставляться до молоді? А потім ще й кажуть “які все погані”.

Ні, молодь у нас чудова та прекрасна. А старі люди – просто нікчемні хами! Я не хочу в старості років перетворитися на такого типового горе-сусіда. 

А що б Ви зробили з такими горе-сусідами?