Я готова взяти на себе фінансові питання родини. Тільки б донька не розлучилася з Ростиком

У мене є донька Ксеня та чудові онуки – Мишко та Артемко. 

– Ох, Степанівно, пощастило тобі, – хвалять всі сусідки.

Я тільки мило посміхаюся. Не маю права ні заплакати, ні поскаржитися. Нехай далі всі думають, що у мене все добре. 

Майже шість років тому Ксеня познайомила з Ростиком – її однокласник колишній. Він часто приходив до нас у гості, щоб допомогти доньці з навчанням або ж просто глянути фільм. Однак, материнське серце відсувало – між ними щось є. Вони так були закохані один в одного, що навіть поступили на однакову спеціальність.

На другому курсі навчання донька завагітніла. Ми вирішили не робити гучне весілля, просто розписалися. До речі, зять переїхав до нас жити. 

– У вас трикімнатна квартира, а я ще молодших доньок виховую, – казала сваха, пані Галя. 

Я знала, що хлопець з багатодітної родини, тому не стала влаштовувати скандал через якісь нещасні квадратні метри. Та й до того хотіла, щоб донька була поруч. Все-таки, це перша її вагітність, треба допомагати. 

На жаль, тест на батьківство Ростик не пройшов. Його не хвилювали гроші, витрати на дитину. Сваха дала стару коляску та одяг, могла ще підкинути копійку, але це був її максимум. 

Тому я брала на роботі додаткові зміни, щоб допомогти молодятам. Нехай спершу вивчаться, отримають дипломи, щоб потім гарну роботу знайти.

Однак, чим далі в ліс – тим більше дров. На фоні фінансових проблем діти почали сваритися.

“Чому моя мама тягне все на своїй спині. Хіба ти не мужик, не можеш їй допомогти? У тебе скоро дитина з’явиться!” – випадково підслухала їх сварку, коли раніше прийшла додому. 

Ростик щось там кумекав, але далі обіцянок діло не заходило. 

І ось рік тому Ксеня народила другого сина. Зараз наш бюджет ледь тримається. Так, є речі, які залишилися після Мишка, щось сваха підкине, але цього критично мало. 

Однак, мене не турбуються гроші, а стосунки доньки з чоловіка. Я чую їх сварки, як вночі плаче Ксеня та як нервово палить Ростик. 

На роботі мені нещодавно натякнули на пенсію:

– Ви вже у такому шанованому віці. Самі казали. що є внуки. То краще з ними час проводити.

Я вже думаю про те, щоб поїхати на заробітки чи знайти іншу роботу. Готова піти на все заради щастя Ксені та своїх онуків. Просто хочу, щоб вони виросли у повній родині. Адже тато Ксені покинув мене та я самотужки підіймала її на ноги. Тому знаю, яка доля буде у доні. 

А що б ви зробили на місці жінки? 

Фото з відкритих джерел