Я не бачилася з татом понад 10 років. А коли він прийшов до мене на роботу – то удавав, ніби ми взагалі не знайомі. Хоча я сама ледь його впізнала. Точніше, те, що він нього залишилося

Знаєте, от я ніколи не вірила в долю, Діда Мороза та різні випадковості. Але один день перевернув моє життя кардинально. І хочу вам про це розповісти. 

Мені було 12 років, коли батьки розлучилися. До того я бачила, що між ними немов кішка пробігла. Вони могли днями не розмовляти, тато затримувався на роботі до пізна, міг навіть на вихідні поїхати в офіс. Коли приходив додому – спав у вітальні, а не з мамою у їх кімнаті. Я бачила, що мама немов щось від мене приховує і це “щось” дуже болюче та неприємне. 

Правду я дізналася на своє день народження. Хотіла піти з батьками у кіно на новий фільм, а потім в кафе. Однак, з ранку помітила, що мама вся в сльозах сидить на кухні.

– Доню, я повинна тобі дещо сказати. Будь ласка, присядь – тремтячим голосом сказала мама та взяла мене за руку. 

Виявилося що у тата була інша жінка. Давно, рік точно. Тоді всі пазлики склалися до купи. Ні, він не їхав на роботу, а їхав до неї. Це, до речі, виявилася якась його знайома жінка. Вона ще колись до нас приходила у гості. 

– Сонечко, ми з татом розлучаємося. Просто таке буває в житті. Але він тебе любить досі. Просто от знаєш, у чоловіка та жінки таке буває, – схлипувала мама та притулила мене до себе міцно.

На свої 13 я подорослішала конкретно. Ми переїхали з квартири (бо це ж була татова) до дідуся та бабусі в Моршин. Так я попрощалася зі своїми львівськими однокласниками, друзями. Ми з мамою почали життя з чистого аркуша, так скажемо. Нове місто, нові знайомства, нова школа. 

Однак, тато взагалі про мене забув та навіть забив на мене. Ні на дні народження, ні на інші свята не приїздив. Хіба міг зателефонувати раз у тиждень і то наша розмова тривала ну 5 хвилин максимум. Аліменти він платив, коли хотів – то міг затримати гроші на декілька місяців, то взагалі від мами слухавку не підіймав. 

Так у 17 років я і забула за його існування. Навіщо гнатися за його любов’ю, якщо він сам того не хоче? 

Нове студентське життя мене захлиснуло з головою. Я, до речі, повернулася до Львова, адже пройшла на державну форму в Політехніку. Орендувала невелику квартиру з одногрупницею, інколи підпрацьовувала репетитором англійської мови для молодших школярів. Звісно, мама надсилала мені якісь кишенькові кошти, але я не дуже хотіла брати. Я ж доросла та самостійна дівчинка, сама все можу зробити. 

Зараз мені 30 років. Є коханий чоловік Павло, донечка Христинка. У нас є невеликий бізнес, маємо магазинчик з квітами. Я фінансово забезпечена жінка та допомагаю мамі з бабусею та дідусем. Зробила їм ремонт у хаті, купила нові меблі. На новий рік подарувала їм відпочинок у Буковелі. І про тата я навіть не згадувала. 

Однак, тиждень тому все змінилося. У нас на роботі були якісь неполадки зі світлом та водою, а для квітів це просто катастрофа. Я негайно викликала сантехніка, знайшла його номер у інтернеті. І ось за годину відчиняються двері – і там стоїть тато. Я на декілька секунд просто застигла і не знала, що сказати

– Ну де у вас проблеми? Кажіть, бо у мене є ще багато замовлень, – відхаркнув мені. 

– Ось тут, щось перегоріло

Так, це був мій тато. Але немов якась гірша його версія. Зморшки на обличчі, жовті зуби, запах цигарок, а ще він дуже відхаркував та кашляв. У старому одязі. Видно, що це зашиті та перешиті декілька разів штани, затерта футболка та протоптані кросівки. 

Я удала, що шукаю якусь важливу інформацію у комп’ютері. Хоча клацала кнопками по клавіатурі просто так. Тут до тата зателефонували

“Ну ти де?” – чую гучний та писклявий жіночий голос. 

– Скоро буду! – крикнув тато та кинув телефон до сумки з інструментами. 

“Як вона мене вже дістала, я не можу. Вічно гризе своїми дурними питаннями, як якась птаха, мозок дзьобає” пробурмотів тато та відхаркнув.

Він впорався швидко, робота виконана нормально. Я заплатила йому повну суму і дала ще 100 гривень зверху. Він мене точно не впізнав. Або ж удавав, що ми незнайомі. 

Я знайшла його нову жінку у фейсбуці, це зайняло буквально 10 хвилин. Товста, некрасива, просто огидна жінка. Їх син зараз у Польщі на заробітках, бо я побачила їх фотографії. Не хотіла довго колупатися у цій брудній білизні та вимкнула комп’ютер.

Я не розумію – як мій тато міг проміняти маму на те страхопудало? Та моя мама просто ідеальна жінка. Дуже красива, чуйна, весела. Вона дуже смачно готує, вдома завжди було чисто та прибрано. 

От знаєте, я можу сказати, що мій тато точно дурень, адже він втратив нас. Втратив найкраще, що було у його житті. Навіть з статного чоловіка перетворився на звичайного сантехніка. І після тої зустрічі я остаточно зрозуміла, що не хочу взагалі більше його бачити. Нехай далі живе у своєму болоті з тою гидотою сімейкою. Це буде його помилка на все життя. 

Але за маму все-таки образливою Вона такого ставлення точно не заслужила.