Вчора я пішла у лікарню, аби здати всі аналізи та дізнатися стать малюка. Це наш первісток і мене аж розпирало з цікавості. Вже перебрала всі імена для дівчинки та хлопчика, гадала, яке краще підійде малюкові.
Зі мною на обстеженні мав бути ще чоловік Дмитро. Але він зателефонував та сказав, що може трохи запізнитися – на роботі була важлива нарада. Спершу я розлютилася, адже хіба це нормально пропустити такий знаковий для нас день? Але Діма, все-таки, працює багато, аби назбирати гроші на дитинку. Він повністю мене забезпечує, дає гроші на продукти, іграшки чи інші забаганки, тому гріх скаржитися.
Помітила, що у черзі всі жінки сиділи самі, без своїх чоловіків. І мені якось стало навіть приємно, що саме мій Діма буде зі мною.
Ось у кабінет зайшла жінка і я була заступна. Вже збиралася телефонувати до Діми, аж тут він до мене підходить та сідає.
І знаєте, краще б він взагалі не приходив. Адже я була у гарній курточці, чобітки, шапочка. А Діма прибіг у брудних черевиках, ще й бахіли не одягнув. Розщепив куртку, сорочка вилізає з ременя. Ще й масна пляма красується на піджаку.
– А той цей, я обідав. Борщ трохи капнув, нічого, вдома поперу, – жартує чоловік.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
А мені від його “краси” аж ніяково стало. Інші працівники поліклініки та вагітні почали так косо дивитися, ніби Діма якийсь безхатько.
Річ у тому, що Діма взагалі не доглядає за собою. Може тиждень не голитися, купує дешеві одноразові бритви. Замість нормального одеколону чи парфумів пшикається вонючим дезодорантом, від якого аж нудить. Всі сорочки та піджаки у плямах від чорнила чи їжі, а взуття не напастоване. Якщо якась сорочка пахне потом – він на неї попшикає дезодорантом і знову одягає. З його волосся під пахвами можна коси заплітати. Словом, чепурун з нього поганий.
А я завжди намагаюся виглядати красиво. Роблю манікюр, нарощення вій, купую брендовий одяг. І навіть елементарно – чищу взуття від бруду. Мені не шкода витратити гроші на професійну хімчистку, купити дорогий порошок чи елементарно підстригти нігті на руках, а не збирати там бруд.
Хоча Дмитро працює у великій комп’ютерній компанії та заробляє дуже багато…Але по його зовнішньому вигляді не скажеш. Він навіть звик собі одяг у секонд-хенді купувати. Каже, що не бачить у цьому нічого поганого.
Я дуже рознервувалася. І коли лікар сказав, що наша серга заходити у кабінет, то я кинула на Діму свою курточку:
Сиди тут, я зараз прийду.
– Але..
– Діма, сиди, будь ласка, тут і чекай на мене!
Однак, чоловік мене не дочекався. Він залишив на кріслі мою куртку та пішов геть. Коли я приїхала додому, то помітила, що він забрав деякі свої речі та зубну щітку. Так сильно образився на мене, що поїхав ночувати до батьків.
На телефонні дзвінки не відповідає. Я зателефонувала свекрусі, а вона каже, що Діма не хоче зі мною взагалі говорити.
Я не вважаю себе винною у цій ситуації. Бо давно казала Дімі, що треба за своїм зовнішнім виглядом слідкувати. А він мене ніколи не слухав та казав, що я роблю скандал з дрібниці.
Хто винен? Чому? Що робити?