У мене є хороша подруга, звати Христина. Ми познайомилися приблизно роки 3 тому на роботі, вона прийшла до нас на фірму працювати секретарем. Я тоді їй все показала та розказали – хто пліткує, хто зраджує, хто дурні жартики жартує, а хто любить когось за 5 точку вщипнути біля кавової машинки. Адже я знала все про всіх! Не накладайте на мене клеймо пліткарки, просто я уважно спостерігаю за всіма співробітниками.
Отож, з Христиною ми часто бачилися і поза робочий час – пішли на кіно, каву, шопінг, спортивний зал та йога. Вона дуже мила та привітна дівчина, з нею цікаво поговорити на різні теми. Правда, пліткувати Христя не дуже любила. На всі теми щодо співробітників вона відводила очі та просто казала “то не моя справа, я в чуже життя носа не пхаю”.
От і все у нас було добре. Але рік тому вона вирішила вийти у декретну відпустку – я помітила ще декілька місяців до того округлий животик. Та і в зал Христя не хотіла ходити, взагалі перестала “на світ Божий показуватися”, як каже моя мама. Я знала, що у Христі є чоловік та працює у “дуже класній компанії”!. Але я не вірила. Адже вони не робили весілля, навіть у ресторан не ходили на розпис. Тільки пофотографувалися і все. Тому я дуже сумнівалася щодо фінансового статку її чоловіка.
Звісно, я сумувала за Христиною. І минулої суботи вона першою до мене зателефонувала та запропонувала приїхати в гості. Знаєте, у мене серце чуло якусь проблему – може, на неї чоловік руку підіймає? Чи хоче втекти від домашніх турбот? Або ж свекруха дзьобає мізки?
Я очікувала побачити іншу Христю – у старому халаті, з безладом на голові, з такими величезними формами. Ну а як ще виглядають жінки після пологів та декрету? Але на мій подив Христя виглядала немов з голочки. Видно, що у салоні краси часто буває – манікюр, педикюр, стрижка, фарбування. Ще й нарощені вії. Нема й натяку на великий живіт чи широкі берда.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Тільки не кажи, що не робила якусь операцію. Я не повірю, що ти була вагітна!
– Чому? Просто мені чоловік допомагає. Наприклад, я ходжу зараз на спортивні заняття з тренером, абонемент подарував мій Остап. Двічі на тиждень. Чоловік спеціально перейшов на дистанційну роботу, щоб вдома бути. Він мені дуже з малюком допомагає. Поки мене нема вдома, може і вечерю зробити, помити посуд після себе.
Тоді у моїй голові розірвалися всі шаблони. Христя після пологів виглядає, наче супер модель з подіуму. А її чоловік допомагає з дитиною та вони ділять обов’язки! Ви мені зараз знайдіть чоловіка, який захоче сидіти з немовлям. Обміняє футбол та зустрічі з друзями на дитяче ліжечко та памперси. Таких просто на весь світ одиниці, на пальцях однієї руки можна перерахувати.
Знаєте, я вважала Христю такою маленькою сірою мишкою. Що вона живе нудно, крутиться біля плити. Ну, така собі стандартна хатня робітниця, яка нічого, крім кухні та дитячих пелюшок, в цьому житті не бачить. Тільки думає про те, як борщ зварити, з дитиною прогулятися. Я не хочу нікого цим порівнянням образити, а просто кажу про свої здогадки.
А тут я ніби потрапила в інший всесвіт – Остап добровільно, з власної волі відмовився від посиденьок у барі та інших чоловічих розваг, аби допомагати Христинці з малюком. Ви ж знаєте, які немовлята дуже капризні, примхливі, крикливі. Не кожен чоловік витримає таке випробування.
Я дуже щаслива за свою подругу. Адже бачу, як сильно кохає її Остап, яка у неї класна та позитивна родина. Знаєте, я так скупо мислила перед зустріччю… Можливо, просто багато історій чула про те, як дитина тільки псує шлюб, як молоді батьки не можуть порозумітися, як вони навіть розлучаються після народження дитини. А у родині Христі все навпаки.
Тепер я точно знаю, на кого мені рівнятися – на родину Христинки. Я дуже щаслива за подругу. Ні, не заздрю, не буду пліткувати про неї на роботі. Просто я переконалася, що мислити шаблонно щодо чужого життя – дурна справа, яка не вартує часу.
А Ви погоджуєтеся з такими словами?