Я приїхала до родичів у гості на вихідні, адже ми давно не бачилися. Коли тітка запросила до столу, то я взяла вологі серветки та протерла свою чашку та виделку

У мене є тітка Олена та дядько Василь. Я з ними довго не бачилася, хіба на свята зателефонують, ми поговоримо 5 хвилин і все. А декілька днів тому вони нас запросили у гості.

– Стільки місяців не бачилися, треба вже зустрітися, – вмовляла тітка Олена. Тому моя мама купила квитки на потяг та у суботу зранку ми вже їхали. 

Чесно кажучи, я не вимагаю до себе такого ставлення, немов до королеви. Однак, не люблю, коли вдома брудно. Чи то посуд в раковині після вечері, пилюка на полицях або білизна, яка вже декілька днів не забирають з балкона – просто терпіти не можу. Я не перфекціоніст у прибиранні, але щосуботи влаштовую вологе прибирання у квартирі. 

І коли я переступила поріг родичів, то зрозуміла, що випробовування на міцність розпочалися. 

Спершу я звернула увагу на котика Мурчика. Тітка сказала, що він породистий. Однак, здалося, що то звичайний кіт зі сміттєвого звалища. Брудний, у ковтунах, ще й запах такий був, що я носа прикривала. Боялася доторкнутися – раптом у нього кліщі чи інша зараза?

На полицях було безліч фарфорових статуеток, баночок, сувенірів. Але вони всі були сірого кольору. Ні, це не дизайн, а стара пилюка. Здається, що тітка Олена ніколи нічого не чула про ганчірку. Моя мама почала голосно пчихати, адже у неї алергія. Ще й підлога була така липка, на килимку де-не-де плями від соку та дірки від попелу. Я розуміла, що після того, як вийду з квартири, то першим ділом побіжу до сміттєвого бака та викину геть нові шкарпетки. 

Однак, це ще були квіточки. Здається, що на кухні творився справжній армагедон. У тітки Олени є нова посудомийна машина, але чомусь у раковині було десяток брудних тарілок й чашок. А вся плитка у масних плямах. Біля сміттєвого кошика вже назбиралося декілька пакетів, навіть мухи літали. Мені так стало гидко на це дивитися. А на підвіконні стояла повна попільниця. Здається, що тут не прибирали з часів будівництва будинку. 

– Ну, хотімо за стіл. Ви, мабуть, голодні з дороги, я вас смачненькими стравами почастую, – запрошувала тітка. 

Так, я була дуже голодна. Але від побаченого у мене так зіпсувався апетит. Краще я все-таки потім піду у магазин та куплю собі якусь булочку чи батончик.

Скатертина була вся брудна та ще й дірява. Помітила і сліди від Мурчикових кігтиків, темні плями від попелу. Тітка Олена ще довго поралася на кухні. Я чула, як вона мила посуд, адже не було навіть чистої чашки чи виделки. 

Дала мені рушничок, щоб я на коліна поставила. Але це швидше було якесь ганчір’я. Ще й так смерділо. Я охайно взяла тканину двома пальчиками та віднесла на кухню. А по дорозі витягла з сумки вологі серветки та протерла тарілку. 

Тітка Олена приготувала домашню курку з картоплею, однак я навіть не хотіла доторкатися. З птиці на скатертину капав жир, але родичів така гостина не бентежила. Помітила, що килим давно ніхто не пилотяжив, вікна не мили. А над головою висіла стрічка, на якій було десяток мух. Удала, що їм таке “частування” маленькими шматочками.

– А ти чому нічого не їси? Невже не смачно, а я так старалася вам догодити, – дорікала тітка. Але я не могла наважитися сказати правду. 

– Просто щось живіт болить, я потім обов’язково скуштую – збрехала я. 

А потім дядько з тіткою почали вихвалятися новим ремонтом у спальній кімнаті. Показували люстру (на якій вже пилюка шарами лежала), красиву шафу-купе (де було десяток відбитків пальців) та туалетний столик (разом з різним мотлохом).

Я не могла спокійно дивитися на такий безлад. Добре, що вже наступного ранку у нас був потяг та ми поїхали додому. Тепер у мене нема бажання навіть згадувати таку “гостину”.

Тільки одного я не розуміла – невже тітка не усвідомлює, що так жити не можна. Наприклад, коли до мене приходять гості, то я все поприбираю, охайно поставлю речі на полицях, а тарілки у мене будуть скрипіти від блиску. Та у мене є спеціальні капці для гостей. 

А їй ніби приємно з чоловіком жити у такому безладі. Хіба це нормально? 

А ви підтримуєте думку дівчини? Що б ви зробили на її місці?