Якось вирішила випрати речі чоловіка, а перед цим вивернула кишені його штанів – тієї миті й закінчилося наше щасливе сімейне життя

Відколи я закінчила університет, минуло вже дуже багато років. І ось мені одного разу захотілося просто зайти в їхні соціальні мережі та глянути, хто і як там поживає. Виявилося, що всі як одна одружені, ростять діток, самі на себе заробляють. Словом, життя в них вдалося. 

Натомість я залишилася сама. Навіть з побутом мусила поратися власноруч, бо помогти було нікому. Коли в домі немає чоловіка, то це провокує значні клопоти. Постійну мушу кликати когось на допомогу або викликати майстрів, що теж не дуже дешево коштує.  До того ж на руках у мене двоє діток. Вони мені поки помогти нічим не можуть. Обоє ще школярі. 

Про друге заміжжі я, чесно кажучи, ніколи не думала. Втім, сама доля підкинула шанс. Я познайомилася  з чудовою старшою жіночкою, яка одразу ж почала мене сватати до свого синочка. 

Казала, що якраз мріяла все життя про таку невістку, як я. Та й син у неї хороший, працьовитий і вихований. Жіночка була переконана, що ми просто ідеальна пара одне для одного. 

Я тоді ще неабияк здивувалася. Було якось дивно ось так зопалу знову влипнути у стосунки. 

Але знайома наполягала. Зараз не розумію, чому тоді мене не насторожив той факт, що Богдан уже був двічі жонатий. І з обома розійшовся. Його мати запевняла, що це з невістками не застило просто. Перша зовсім не любила порядок, не готувала їсти, весь будинок запустила, а друга просто зрадила. 

– Але ти саме та дівчина, яку він шукав! – переконувала жіночка. Я вирішила, що точно нічого не втрачу, тож пішла на зустріч з Богданом.  

Богдан одразу ж зізнався, що я йому сподобалася. Тож про серйозні наміри заявив того ж дня. Не скажу, що і я його покохала з першого погляду. Просто була симпатія і нічого більшого. Але дати нам обом шанс я погодилася. 

Наступного дня Стас полагодив мені всю техніку в домі, а через місяць зробив пропозицію. Я попросила часу, щоб трохи подумати. Але врешті-решт погодилася. Чоловік у домі мені був потрібен.

Богдан переїхав до мене. Багато речей не привіз, бо, мовляв, усе майно залишив у колишніх родинах. Спочатку життя давалося казкою. Саме те, про що я мріяла останні кілька років. А потім я просто вирішила випрати речі чоловіка. Перед цим вивернула кишені його штанів, щоб нічого зайвого не закинути в машинку.

– Не потрібно заглядати у мої кишені – грізно заявив він мені.

Потім почалася пиятика. Богдан випив, ішов з дому, а повертався під ранок. Коли розпитувала, чи це він займається, той постійно вигадував нові причини. То другові допомога знадобилася, то хрестини у колеги і таке інше. 

Я повірила.

Але все почало повторюватися все частіше і частіше. Я намагалася з ним поговорити, але слухати мене ніхто, ясна річ, не збирався. Богдан тільки кричав на мене, мовбито я лізу у його простір і намагаюся контролювати. Я замовкла. Але нічим ситуації це не допомогло.

Мені було так прикро на душі. Тепер я зрозуміла, що річ була зовсім не в його колишніх дружинах, а в ньому самому.  Тепер уся моя зарплата йшла на чоловікові п’янки. Точніше, він крав їх у мене або брав, обіцяючи колись повернути. 

Коли  востаннє говорила з ним про зниклі гроші, він взагалі заявив, що це, напевне, зробили мої діти. Я не витримала такого нахабства. Того ж дня зібрала його речі і прогнала з дому. Ясна річ, що Богдан опирався. А навіщо кудись іти, якщо й біля мене непогано живеться? Тоді я сама поїхала до свекрухи.

– Не розумію, що це з ним. Він же завжди був таким спокійним та доброзичливим, – бідкалася жінка, – це ти його до такого довела. Він же давно просив, щоб ти прописала його в себе. А ти все тягнеш. От він і злиться. Чоловіка треба слухати. 

Я повернулася додому з нічим. Богдан знову був нетверезий. Спав у вітальні. Я попросила допомоги в сусіда, ми посадили цього горе-чоловіка в таксі і відвезли на квартиру до його матері. 

– Можете забирати свого сина. Там таксі вже їде до вас,- набрала я маму Богдана.

Опісля я подала на розлучення. Зараз розумію, що ніяких стосунків не хочу. Жити буду тільки заради дітей. І крапка.

Чи правильно вчинила жінка?

Що ви зробили б на її місці?