Якось я пішла на прогулянку з дітками у парк. Повертаюся додому – а квартира порожня. Так чоловік вирішив зі мною вчинити

Коли я виходила заміж за Андрія, то думала, що житиму як у казці. Але швидко розчарувалася у ньому, як у чоловікові. Все почалося ще з народження нашої першої доньки Іри. Андрій постійно мені дорікав, що я погана мама, що вдома безлад і порожній холодильник. Часто ще й своїй мамі скаржився на мене, а вона його підтримувала. Сам ні в чому мені не допомагав, тому самотужки тягнула на собі хатні справи та виховання дитини. 

А потім я дізналася, що вагітна другою дитиною. Це мав бути хлопчик. Я сподівалася, що хоча б поява Сергійка якось змінить поведінку чоловіка, він стане добрішим до нас. Але знову чула тільки докори, крики та лайку  Андрій не соромився навіть при дітках мене обзивати. 

Якось я пішла на прогулянку з дітками у парк. Повертаюся додому –  а квартира порожня. Андрій виніс телевізор, мікрохвильову піч, деякі столові прибори, чашки, тарілки, комп’ютер та навіть дитячі іграшки. З теки документів зникли 2 тисячі доларів, які ми відкладали на “чорний день”. 

Я просто сіла на коридорі та почала плакати. Намагалася зателефонувати Андрієві, аби він хоча б гроші для дітей віддав. Але чоловік не підіймав слухавку, а потім написав смс, що подає заяву на розлучення. Добре, що ця квартира була моя власна, яку батьки на весілля подарували. Як добре, що я в ній Андрія не прописала. 

Потім друзі мені зізналися, що в Андрія є коханка. Вони довго зустрічаються, і він вже тоді хотів зі мною розійтися, але народився Сергійко. На щастя, після розлучення мені вдалося вибити з Андрія аліменти. Сплачує він їх через раз, але і на тому дякую.

Однак, зараз у мене проблеми з роботою. Ніхто не хоче брати через малий досвід. Я вже не згадав, на скільки співбесід ходила, та все марно. Моя мама на пенсії та допомагає доглядати за дітками. Поки у мене є декілька тисяч гривень, які я тримала потайки від Андрія банку. Плюс дитячі виплати від держави та аліменти.

Хтось з друзів промовився Андрію про те, що у мене нема грошей. І одного дня він прийшов ніби “провідати дітей”. Хоча нічого їй не купив, ні іграшки шоколаду. Годину гуляв з ними  парку. Хоча прогулянкою це важко назвати – Іра та Сергійко самі гралися на майданчику, а Андрій постійно з кимось говорив по телефону. 

Тоді Сергійко впав і почав плакати. А чоловік замість того, аби заспокоїти дитину, почав його трясти та кричати. Я не витримала, у халаті та капцях вилетіла на вулицю та дала добрячого ляпаса. Тоді чоловік на мене почав кричати останніми малюками та погрожувати судом. 

Я спершу думала, що він просто залякує мене. Але наступного дня отримала повістку до суду. Виявилося, що Андрій хоче забрати у мене дітей та написав вже заяву до служби опікунства. І каже, що справедливість на його боці. А все через роботу, точніше, її відсутність.

 Нещодавно до нас приходили зі служби, опіки дивилися на квартиру, розпитували сусідів, говорили з дітками. Мені ніхто нічого не хотів казати, хоча я нормально запитувала. Єдине, що почула – шукайте хорошого адвоката. 

Зараз я позичила гроші у родичів та сусідів, намагаюся найти хоча б якусь роботу. Моя мама досі дивиться за дітками, бо нема місця у садку. 

Чоловік щодня тероризує мене дзвінками та каже, що дітей забере. Я знаю, що його нова жінка чи то не хоче народжувати, чи що. Ну але як мої дітки житимуть з чужою жінкою? Це буде такий стрес!

Словом, я не знаю, що робити. В голові вже крутяться дурні думки, що треба дітей по-доброму віддати чоловікові. Так я хоч буду з ними бачитися. 

Що ви можете порадити нашій читачці?