– Якщо ти хочеш піти від нього, то, будь ласка, зроби дещо для мене на останок, – сказала мама та простягла мені чистий аркуш

Знаю, що у кожній парі рано чи пізно настає криза і багато замислюються про розлучення. Хтось намагається боротися з такою проблемою, відвідує спеціалістів та зробить все заради збереження родини. А інші навпаки – одразу опускають руки. Я сподівалася, що мене омине таке лихо. Але марно.

Я тоді була у декретній відпустці та доглядала за нашим маленьким сином, а чоловік Марк працював. Чесно кажучи, така рутина дратувала, нічого не бачила, крім дитячих пелюшок та памперсів. Тому ми часто сварилися та лаялися. Одного вечора здається, що я просто вибухнула, стільки образливих слів наговорила Маркові. Зібрала речі, взяла малюка та поїхала до мами. Вона жила на іншому кінці міста. 

– Він взагалі мене не цінує, не кохає. Я постійно біля малюка, а Марк на роботі, ніколи не допомагає з хатніми справами, – плакалася я мамі в плече. 

– Донечко, я тебе чудово розумію. Якщо ти вже хочеш піти від нього, то, будь ласка, зроби дещо для мене на останок.

Вона дістала з полиці білий аркуш паперу та намалювала сірим олівцем вертикальну лінію. 

– Ось тут напиши його негативні риси, а цю сторону залиши поки що порожньою. 

Я одразу написала перелік з 10 речей – не мив посуд, розкидав шкарпетки, спить у суботу до обіду, не викидає сміття. А ще голосно розмовляє, хоча у сусідній кімнаті спить малюк.

– А тут перерахувати його позитивні риси чи що?

– Ні, доню. Напиши, як ти на це все реагуєш. 

Згадала всі наші суперечки.

– Погані слова, лайка, скандали, істерики, погрози щодо розлучення. 

Моя мама спокійно взяла аркуш та розірвала його на тисячі маленьких частинок. 

– Твоя поведінка просто жахлива. Адже замість того, щоб просто спокійно поговорити чоловіком, ти починала сваритися. Хіба це він винен у тому, що повертається з роботи втопленим та хоче відпочити? Або ж виспатися у свій законний вихідний? Краще залиш онука зі мною на тиждень, а сама поїдь до чоловіка. Помирися та обговоріть всі проблеми у родині. Повір, якщо працювати разом – то все швидко вирішиться. 

Знаю, що я не ідеальна дружина. Так, можу зопалу наговорити стільки образливих слів, але потім просити вибачення. Я стараюся буде хорошою господинею та матір’ю, піклуюся про малюка та затишок у квартирі. Але моя мама мала рацію – я не помічаю, що Маркові також буває тяжко. 

Тремтячими руками відчинила двері. Марк сидів на кухні та про щось думав. Я його ніжно обійняла. Ми говорили аж до самого ранку, згадували всі негаразди. Тоді зрозуміла, що дуже кохаю свого Марка та не хочу його втрачати. Так, проблеми є у кожній родині і з ними варто боротися разом, а не ставати ворогами. 

Чоловік досі може затриматися на роботі, я не встигаю приготувати йому вечерю. Тому ми просто бронюємо столик у кафе та йдемо на погулянку. 

Зараз ми разом вже 25 років. Згадую той вечір, коли приїхала до матусі вся в сльозах. Так її порада врятувала мій шлюб. Тому, будь ласка, ніколи не варто опускати руки!

А ви погоджуєтеся з такою думкою? Чому?