Якщо Ви хочете втримати свого коханого, то забудьте про нього назавжди!

Напевно, у світі ще не було такої пари, яка переживала кризу у стосунках. Це нормально, адже ми не роботи без почуттів. Так, часом трапляються різні негаразди, проблеми, сварки, конфлікти, розлука. 

Що варто робити? Просто все відпустити…

Так, звучить дурно та навіть безглуздо, але прочитайте мою статтю до кінця. І тоді все зрозумієте.

Чи траплялося у вас таке, що хотіли бажану річ, однак, не могли її отримати. Наприклад, нові сережки. А потім в один ранок прокинулися думаєте “та до біса ті сережки”. А ввечері чоловік дарує на річницю ту саму прикрасу! Просто треба відпустити ситуацію, щоб вона сама до вас тягнулася. У цьому і весь секрет щастя. 

Отож, таке правило діє навіть у стосунках. 

От ми з чоловіком на деякий час роз’їхалися. Так сказати, вирішили розібратися, що нам потрібно для життя. Переглянути свої плани та інтереси, зрозуміти, чого ми хочемо разом та окремо. Ми тоді ще були молоді, дітей не мали, жили на орендованій квартирі. 

І я не думала про свого чоловіка. Якщо зранку я робила нам каву та омлет на сніданок, то вже на перед вгадувала його слова “кохана, це так смачно”, його поцілунки, обійми. 

А в один день цього не стало. Я була холодною. Ніхто вже не готував йому каву та омлет на сніданок. Він жив у друга, який харчується тільки піцою чи іншою гидотою з фаст-фуду.

Мій чоловік не відчував того тепла та затишку, коли жив з другом. А ще я холодно відповідала йому на дзвінки та повідомлення. Просто я перестала ділитися з ним любов’ю, позитивними емоціями. Грубо кажучи, удавала, що мене не існує в його житті. Відштовхувала, ігнорувала, не хотіла зустрічатися. 

Так воно і діє – ти повинна все відпустити. Робити вигляд, що це чужа людина для тебе. І якщо чоловік вас дійсно кохає та хоче бути поруч – то він не відступиться. 

Мій чоловік присилав мені квіти анонімно на роботу. І тільки він знав, що я люблю голубі ромашки (це такий фарбник). Або залишав пакунок солодощів під дверима, коли я поверталася додому. Я уявляла себе героїнею романтичної комедії, але досі стримувалася, немов залізна леді. 

А потім, на мій день народження, надіслав кур’єром подарунок – сукню, про яку я так довго мріяла, але ціна “кусалася”. І запросив у ресторан на романтичну вечерю. 

Так, тоді я зрозуміла, що він мене кохає.

Бо мій чоловік зрозумів, що може мене втратити. Втратити назавжди своє щастя, затишок, кохання та родину. 

Тому, любі жінки, для профілактики я рекомендую “розлучитися” зі своїм чоловіком хоча б на декілька днів. Якщо за цей час він про вас не згадає, не зателефонує та не напише – то це не ваша людина. Життя показало, що такому чоловікові не місце та з ним ви не будете щасливою. 

А якщо коханий тішить приємними подарунками, каже вам компліменти та носить на руках – це ваше щастя. Бережіть його! 

На Вашу думку, така поведінка – це допомога чи навпаки? Як бути з таким чоловіком?