Завжди хотіла побувати на місці сестри – згодом мрія здійснилася, але щасливого кінця не було

У мене є старша сестра Маша. Різниця між нами невелика, всього 9 місяців. Тому батьки вирішили нас віддати і в одну групу в садку, і в один клас до школи. Та навіть вмовляли, щоб ми вступали на одну і ту саму спеціальність в інституті. 

Однак, всі родичі та друзі ніколи не зважали на мене. Для них авторитетом була Маша – вона ж красива, розумна, струнка. Словом, я на її фоні виглядала як звичайна сіра мишка. І звісно, що кавалерів у неї було безліч. Я тихо заздрила, коли Маша поверталася з чергового побачення з великим букетом квітів чи дорогим подарунком. 

Це трапилося майже 10 років тому, ми з Машою тоді навчалися на 1 курсі, знайомилися з групою. І серед всіх хлопців я помітила Ростика. Красивий, мужній,  кумедний, з почуттям гумору – просто мій ідеал чоловіка. Однак, він звертав увагу тільки на мою сестру. Знаєте, як це боляче, коли твій коханий зустрічається з рідною сестрою? Я бачила, як вони цілуються, обіймаються. Інколи Маша брала мене з ним у кіно чи в парк на прогулянку, але я почувалася зайвою. І завжди хотіла, щоб Ростик був мій. 

А потім Маша прибігла до мене вся у сльозах та показувала великий перстень на пальчику. 

– Уяви, він зробив мені пропозицію та запропонував жити разом, я така щаслива, що словами не передати, – радісно пищала Маша. Я побажала їй сімейної злагоди, а сама зачинилася у кімнаті та гірко плакала. 

Через рік у них народився син Петрик. І поки Ростик робив кар’єру бізнесмена, сестра поралася з хатніми справи та доглядала за малюком. Просто картинка ідеальної родини, краще не скажеш. Але був один мінус – замість Маші маю бути я. Так, у мене були деякі кавалери, але вони надовго не затримувалися. Адже у серці було місце тільки для Ростика. Я намагалася боротися з цими почуттями, але марно. Навіть на день народження загадала бажання, щоб він покинув сестру та став моїм.

І здається, що це спрацювало. Тоді була п’ятниця, я повернулася додому після важкого робочого тижня. Раптом бачу – а мені пише Ростик:  “Приїдь, будь ласка, це терміново. Ти мені потрібна”.

Я тремтячою рукою відчинила двері. На кухні сидів п’яний чоловік та тримав щось у руках.

– Вона мене кинула. А я не вірив, що у неї хтось може бути крім мене…

Виявилося, що у Маші весь час був коханець, наш друг дитинства Олег. Вони потайки зустрічалися, а сьогодні втекли геть, залишивши Петрика на батька. 

Я почала заспокоювати чоловіка, намагалася всіляко розрадити. Але розуміла, що це мій шанс здобути Ростика.

Тоді я ледь не щодня приходила до нього у гості, доглядала за сином та всіляко показувала, що я хороша жінка та нічим не гірша за Машу. У холодильнику було багато смачних страв, всюди чисто, речі акуратно розкладені по полицях. 

І хлопець помітив мене. Одного дня запропонував залишитися на ночівлю і це сталося. Я переїхала жити до Ростика, піклувалася про Петрика, як про рідного сина. А потім й сама народила від хлопця дитину – дівчинку Олесю. Тоді моє життя здавалося справжньою казкою.

– Твою Марію вчора бачила, як вона додому приходила. Невже вона повернулася? – запитала мене одного разу стара сусідка, баба Галя. 

Я здивовано похитала головою. А чоловік сказав взагалі не зважати на такі плітки:

– Старечий маразм, не більше. Я ж кохаю тільки тебе єдину.

Однак, чомусь ці слова мене дуже насторожили. Я помітила, що Ростик дуже змінився. Ховав від мене телефон, навіть коли з кимось говорив, то виходив у іншу кімнату. 

Одного дня я вирішила все-таки перевірити Ростика. Тому відпросилася з роботи пошвидше. Тихо відчинила двері та почула знайомий голос, який лунав з кухні. І одразу впізнала – це була моя сестра. 

Вони разом сиділа за столом і про щось розмовляли.

– Чому ти приїхала? – запитала в сестри. Не хотіла більше гратися у такі “хованки”

– Ростику, ти повинен їй про все розказати, – спокійно відповідає Маша.

Чоловік ще довго не хотів дивитися мені в очі:

– Я йду від тебе до Маші…

Здавалося, що тоді у мене аж землі з-під ніг пішла. Сестра вирішила знову зруйнувати моє життя. А Ростик сказав, що ніколи мене не кохав і був поруч тільки через те, що я піклуюся про Петрика. 

Того ж вечора я зібрала всі речі з квартири, взяла Олесю та поїхала до батьків. А Маша з Ростиком переїхали закордон та вже декілька років не телефонують, а мама вважає, що сестра зовсім не винна у цій ситуації. 

Хто винен у такій ситуації? Що б ви порадили нашій героїні?