Не можу сказати, що у мене чудові стосунки зі своєю свекрухою, пані Валентиною. Зараз я з чоловіком Олегом проживаю у її квартирі, адже після весілля не мали змоги купити чи орендувати окреме житло. Але часто я просто закриваюся у своїй кімнаті та боюся щось голосно сказати. У пані Валі часто бувають перепади настрою. То сьогодні вона дуже добра та лагідна, а завтра лається через те, що ти надто голосно ходиш зранку чи п’єш каву. Ще й може Олегові почати нарікати, яка я в нього погана дружина.
А ось у моєї рідної сестри Катрусі все навпаки – її свекруха дуже хороша та порядна жінка, ніколи поганого слова не скаже про невістку. Вони також перший час жили разом, але потім пані Галина переписала свою велику трикімнатну квартиру в центрі Львова сестрі з чоловіком, а сама переїхала жити на дачу. Вона часто запрошувала їх у гості, давала смачні гостинці. Чесно кажучи, я навіть заздрила Каті, що їй так пощастило з родичкою.
Знаю, що вона навіть нещодавно дала сестрі та чоловікові гроші на ремонт, щоб вони переробили квартиру під свій смак. А моя свекруха навіть не дозволяє чашки в іншу шафку перескладати.
– Ти тут ніхто, я господиня у хаті, – завжди лається. Ось такий у неї “аргумент”. Звісно, що мій Олег намагався заступитися, але насправді дуже її боїться. Вона ж як той командир у спідниці. Ніколи ні в чому їй не догодиш.
Декілька місяців тому у Каті народився первісток – дівчинка Ганнуся, назвали в честь бабусі. То пані Галя без запрошення не приїздила у гості до онучки, часто її забирала до себе на дачу, щоб молода матуся відпочила від клопотів. Словом, у них такі судові стосунки, що Катя її вже “мамою” не соромиться називати.
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Однак, Каті було не зручно, що старенька ось так катається туди-сюди в місто та пропонувала переїхати до них у квартиру. Пані Галя довго відмовлялася. А потім все-таки не витримала та зізналася.
– Словом, у мене там є чоловік, сусід Петро, ми живемо разом. Не хотіли вам нічого казати, бо боялася осуду від найрідніших людей. Познайомилися після переїзду. Спершу він просто приходив до мене, щось допомагав у господарстві. І ось так наше “сусідство” переросло у кохання, – посміхається пані Галя.
Нещодавно зустріла пані Галю, вона немов помолодшала на 10 років мінімум. Така красива, випромінює радість та тепло. Сподіваюся, що у них все буде добре. Адже жінка заслуговує на таке щастя.
Ви погоджуєтеся з такою думкою? Кохання не залежить від віку?