Нещодавно мені виповнилося 50 років. Вирішила тихо відсвяткувати вдома, адже не хотіла наражати гостей на небезпеку. Тим паче, у такий час. Мало хто ще може захворіти?
Словом, всі вихідні я бігла на кухні, як прокажена. Зробила декілька салатиків, нарізку з м’яса та сиру, ще запекла курка Табака, замаринувала оселедець. Словом, у холодильнику вже не було місяця для гостинців. А ще ж треба десертик зробити та закуски.
Я спеціально для гостей дістала красивий сервіз, який ще покійна бабуся порадувала. З орнаментом, на ньому намальовані червоні квіти, ще із золотою стрічечкою на верху. До слова, цей сервіз я берегла, як зіницю ока. Ще й так обережно заставила їх ватою та газеткою, щоб не розбилися. Діставала з сервантну тільки на особливі випадки життя.
Двічі промила їх під водою, ще й содою потерла, щоб виблискували. А тут до кухні заходить чоловік, бере філіжанку та наливає туди кока-колу. Ви собі можете уявити? Я миттю вихопила з його руки стакан, виливаю напій у раковину та знову ретельно перемила чашку.
– Ти що робиш?
– Пий з іншої чашки! А до цих навіть не смій торкатися!
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
Чоловік тільки покрутив пальцем біля скроні та показово випив з пляшки кока-колу. Яку я, до речі, купила для гостей.
Звісно, настрій було зіпсовано. Але я трималася зі всіх сил, щоб не вгатити чоловіка по голову сковорідкою. Добре, що тоді вже прийшла подруга та допомогла мені сервірувати стіл.
– Ти уявляєш, Петя кока-колу випив з філіжанки!
– Якої?
– Просто підійшов, гонорова налив кока-колу у чашку та випив.
– І що тут такого поганого? Адже чашка для цього й створена, щоб з неї пити каву, чай чи ту кока-колу.
– Ти не розумієш! Це ж обливаний сервіз!
– Дивні у тебе життєві принципи. Навіщо тримати чашки у серванті тільки на особливий випадок? От я пообіцяла жити собі одним днем.
Але я не підтримую таку позицію. Ну є спеціальні речі, які варто залишити на такий день. Сукня, скатертина чи навіть чашка. Просто от уявіть – якщо кожен день пити чай чи каву, то візерунок затреться, може з’явитися тріщина або ж взагалі розбитися. А сукню? З’явиться плями від поту, розтягнеться тканина. Такі особливі речі легко втрачають свій шарм та вишуканість.
А так цей сервіз стоїть у шафі та тішить око. Тим паче, для мене це показник хорошої господині. У будинку повинна бути хоча б одна особлива та ексклюзивна річ для застілля.
На вашу думку, така “звичка” зараз актуальна чи ні? Ви погоджуєтеся з думкою жінки?
Фото з відкритих джерел
