Знаєте, я ніколи не думала, що матиму проблем з невісткою. Хоча, чула чимало історій про те, що це свекрухи починають сварки з дівчатками.
Отож, 4 грудня було велике свято – Ведення в храм. Я запросила свою сестру з чоловіком, сина та невістку покликала. Трохи після церкви не встигала засервірувати стіл та нарізати фрукти. Тому попросила Іру допомогти, вона якраз зайшла на кухню:
– Іринко, доню, наріж, будь ласка, яблука та апельсини на тарілку.
Але Іра обернулася до мене спиною та вийшла геть. Ну я вдруге просити не буду. Але здавалося, що вона навмисне проігнорувала таке прохання.
За столом ми гарно погостилися, випили вина. І моя сестра Галина принесла торт Спартак до чаю.
– Іро, допоможеш торт нарізати?
Вам буде цікаво прочитати:
- Моя подруга вийшла заміж за турка. Розповідаю про її “щасливий” шлюб
- Я без попередження приїхала з Німеччини до Чернігова. Звісно, чоловік був здивований, коли побачив мене та дітей. Але я помітила, що він щось приховує
- Моя подруга оригінально та цікаво помстилася за зраду. Однак, я не розуміла одного – а навіщо з дітками так чинити? Вони ж не винні!
– Знаєте, я не думаю, що гості повинні допомагати. Все-таки, це господиня повинна догоджати гостям. І ви краще знаєте, як торт різати, – зверхньо відповіла Іра. І ще так глянула на мене, одну брову припідняла.
Я аж дар мови втратила після такої заявочки. Добре, що Галя швидко погодилася нарізати торт. Але знаєте, мені так соромно було перед іншими родичами. Що молода шмаркачка дозволяє так крутити носом! І це в моїй квартирі!
Галина з чоловіком перші поїхали додому. Я почала відносити тарілки та страви на кухню. А Іра немов показово сиділа в телефоні та не звертала на мене увагу. Матвій зловив мій косий погляд та допоміг помити посуд.
– Сину, я все розумію. Але ну таке нахабство?
– Мамо, ти не думай нічого поганого. Але у Іри такі погляди. Ну і якщо подумати логічно – вона прийшла до тебе у гості, ти нас запросила. Ну її так батьки виховали і для неї це нормально.
Такі слова сина мене дуже засмутили. Якщо чесно, я не думаю, що це “виховання”, а просто елементарне хамство та неповага до господині. От я, коли приходжу до когось з родичів чи подруг у гості, то завжди пропоную допомогу. Навіть елементарно засервірувати стіл чи порізати фрукти. Адже так мене ще покійна мати виховала.
Я не змушувала Іру чистити картоплю чи робити салат. А просто таку дріб’язкову справу, яка займе від сили хвилинку. Ну я не перетворю її на Попелюшку!
Якщо чесно, я тепер не дуже сильно хочу кликати Іру в гості. Бо такого нахабства не люблю. Це дружина сина, йому з нею жити. У їх родину я пхати носа не буду.
