Вважаю, що невістка за таке добро ноги мені цілувати повинна. А та нахаба тільки носом крутить та дорікає
Вчора прийшла до сина у гості – то ледь не потрапила до лікарні з серцевим нападом. Ось так мене невісточка до столу “запросила”.  Я купила тортик у магазині
Здається, мій чоловік вкрай знахабнів. Адже як ще пояснити таку його витівку на мій день народження!
Нещодавно мені виповнилося 50 років. Вирішила тихо відсвяткувати вдома, адже не хотіла наражати гостей на небезпеку. Тим паче, у такий час. Мало хто ще може захворіти? Словом, всі
– Може вашого сина ще з ложечки годувати? – дорікнула невістка, коли я запропонувала приготувати домашню вечерю
Мій єдиний син Олежик одружився досить пізно, йому тоді було 30 років.  – Ма, я спершу кар’єру хочу зробити, відкрити власний бізнес, дім збудувати, а вже тоді про
Думала, що отримаю все найкраще. Але плани зруйнував син, якого я носила під серцем
Я була єдиною донькою у родині. Тому без сумніву, отримала все тільки найкраще – від солодощів та одягу до дорогої техніки та відпочинку. Батьки навіть обіцяли купити квартиру
Стукаю у двері – а на порозі коханка. Чесно кажучи, я не сподівалася, що жарти Петра дійдуть до такого!
Я дуже емоційна жінка. От трапиться якась дрібничка – то одразу спалахую, немов пожежа всесвітнього масштабу!  Ну а ще у мене нема почуття гумору. Від слова зовсім. Така
Коханка думала, що все йде за її планом, бо не врахувала, що такі жінки, як я, їй не під силу
Рік тому я помітила дивну поведінку у мого чоловіка Мишка. От я та людина, яка чує брехню за кілометр. Ну і сама не вмію брехати.  Так от, по-перше,
– Ми йдемо у гості, – сказав чоловік. Я поспішила у магазин, але не за подарунком
На роботі якраз була обідня перерва, коли до мене зателефонував Василь. Дивно, адже чоловік дуже рідко мені навіть смс пише. А тут вже й подзвонив. – Сьогодні у
Свекруха навіть рідного онука не пожаліла. Похапцем зібрала речі і виставила нас за двері
Мені здавалося, що ще 5 років тому я не доживу до цього дня. Розумію, що наше життя не казка та рано чи пізно настає розпач, ми опускаємо руки.
Приїжджаю додому – а там чужі люди. Ось це так родичі потурбувалися про нашу домівку
Ми майже 2 місяці були у Німеччині. Мій чоловік Сашко працює у великій ІТ-компанії, і у Берліні була типу “конференція-відрядження-стажування”. Пропонували велику зарплату, надавали окреме житло, забезпечували необхідним
Я зібрала речі, викликала таксі та поїхала геть. Не жалію, що покинула батьків напризволяще
У мене були досить холодні стосунки з батьками. Ну, тобто, здавалося, що я просто живу зі сторонніми людьми.  Так, все необхідне мені давали – продукти, одяг, гроші. Однак,